У Хотимирі на Прикарпатті попрощались із лейтенантом 95-ї десантно-штурмової бригади Денисом Антіповим. Він загинув 11 травня в ході бою з противником поблизу села Довгеньке Ізюмського району. Офіцер отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерією противника.
«Ми познайомились з Денисом у 2006 році, бо обидва цікавились повстанськими та стрілецькими піснями та вели схожі інтернет-блоги, та ще й побачили, що народжені в один день та рік, — розповів товариш загиблого Олег Слабоспицький. — Потім були сотні акцій проти режиму Януковича, волонтерського движу, протестів на захист української мови, мовний Майдан, Революція Гідності. Він був одним з тих, хто у лютому 2014 року влучно поцілив коктейлем Молотова у БМП на Майдані Незалежності. Денис з побратимами у лютому 2014 року знесли пам’ятник комуністичному радянському злочинцю Дмитру Мануїльському в урядовому кварталі м. Києва. Денис мав дуже багато захоплень і завжди намагався відкривати для себе щось нове. Він дуже любив небо і все, що пов'язане з авіацією. Він дуже любив історію України, зокрема визвольних змагань, і всіма методами все своє життя поширював правду про боротьбу ОУН, УПА, Армії УНР та інших військових формувань. Не словом, а ділом. Зокрема, відвідував і підтримував ветеранів УПА. Після закінчення магістратури КНУ, Денис викладав корейську мову на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Він завжди із захопленням розповідав про Південну Корею, про свої поїздки туди та все, що пов'язане з цією країною, культурою та традиціями. Денис завжди мріяв про власну справу і ще до війни придбав свій перший 3D принтер. Пізніше, з 2016 року, він потроху розвинув власну ветеранську справу, зокрема оформлював історичні картини, запустив магазин з виготовлення різної сувенірної продукції. В час коронавірусу запустив виробництво захисних щитків для всіх охочих за собівартістю. В Дениса щодня приходили нові ідеї — наприклад вирізьбити щось нове по дереву чи виготовити театр тіней».
Читайте також: «У березні тільки народився син»: у Вінниці воєнні льотчики попрощались із 25-річним колегою
З початком російсько-української війни у 2014 році Денис Антіпов пішов до військкомату добровольцем. На той час у його спеціальності військового перекладача потреби не було, і Денис зацікавився аеророзвідкою.
«Вже у лютому 2015 р. він пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81-ї окремої аеромобільної бригади. Понад рік перебував на передку на фронті, виконуючи бойові завдання в Донецькій та Луганській областях. Здійснювали аеророзвідку дій та позицій ворога біля Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі, під Попасною, в Авдіївській промзоні та інших місцях. У 2016 році з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки свого батальйону. З початком російського вторгнення Денис став до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади і відправився на фронт. 9 березня він отримав численні травми під час артилерійського обстрілу біля міста Ізюм на Харківщині. Як казав сам Денис, це був його другий день народження. Навіть під час лікування для боротьби на інформаційному фронті Денис встиг запустити сайт, щоб показати світові справжнє обличчя росіян іноземними мовами…»
Понад 300 друзів, односельців, громадських діячів, військовослужбовців долучилось до поховальної процесії, яка пройшла центральними дорогами села від родинного будинку. Поховали воїна Дениса на місцевому сільському цвинтарі.
Раніше у Козятині на Вінниччині попрощались з 21-річним Артемом Лавровським. Відважний воїн загинув на «Азовсталі», у надважких умовах героїчно тримаючи оборону Маріуполя.
Читайте також: 15 мільйонів для родин загиблих воїнів ЗСУ: куди слід звертатись за виплатами