Господарем Кремля путіним, на якого, за даними української військової розвідки, вже робили замах, не задоволені й ті, хто виступає за продовження війни, й ті, хто хоче миру.
Як стверджує «Медуза», через три місяці з початку широкомасштабної агресії в росії в оцінках того, що відбувається, знову переважає песимізм. «Жити як раніше не вийде, про розвиток годі й говорити. Але якось жити можна — сірий імпорт, торгівля з Китаєм та Індією», — цитує видання джерело, близьке до російського уряду.
Однак у Кремлі, як і раніше, не бачать варіанта завершення бойових дій в Україні, який зберіг би рейтинг нинішньої влади.
Джерело видання, близьке до Кремля, стверджує, що задоволених путіним, напевно, майже немає: бізнес і багато членів уряду незадоволені тим, що президент росії розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій, з якими жити нормально не можна, а прихильників війни не влаштовують темпи «спецоперації».
«Яструби» вважають, що якщо вже вплуталися в «спецоперацію», то треба діяти «жорсткіше» — оголосити мобілізацію та воювати «до перемоги», в ідеалі — до взяття Києва. Однак у Кремлі, за словами джерел, до мобілізації не готові — результати закритих соціологічних досліджень показали, що навіть росіяни, які підтримують спецоперацію, не готові воювати самі або відправити на фронт своїх родичів.
Ну, а «партія миру» — бізнес та більшості «цивільних» чиновників — зауважує труднощі в економіці та не бачить з боку путіна реальних кроків щодо досягнення миру з Україною.
Близький до уряду співрозмовник видання, зокрема, зазначив, що в росії «вже видно» проблеми через війну, а у середині літа вони «просто посипляться з різних боків»: транспорт, медицина, сільське господарство… За його словами, до початку війни у Кремлі ніхто не прораховував варіант повної відмови європейських країн від імпорту російських газу та нафти. Втім, сам путін та «яструби» не вірять, що ці загрози з боку Заходу будуть реалізовані.
Близькі до адміністрації путіна та уряду співрозмовники «Медузи» зазначають, що у владі дедалі частіше обговорюється тема «майбутнього після путіна». «Це не про те, що путіна прямо зараз хочуть скинути і готується змова. Але є розуміння, або побажання, що в досить найближчій перспективі керувати державою він не буде», — пояснює одне з джерел.
На даний момент у Кремлі негласно обговорюються навіть особи можливих наступників президента рф, серед яких мер Москви Сергій Собянін, заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв і перший заступник голови АП Сергій Кирієнко, який нещодавно став «куратором Донбасу». Проте всі розуміють, що путін може залишити посаду президента лише за серйозного погіршення стану здоров'я.
До речі, Річард Дірлав, який очолював британську розвідку Мі-6 (999−2004 рр.), не виключав, що путін «помре» або «зникне в санаторії» у 2023 році, а його місце займе секретар Ради безпеки Микола Патрушев. Як пише www.fr.de, Дірлав вважає, що господаря Кремля можуть помістити в якийсь заклад, з якого він не вийде лідером росії. Він також згадав, що минулого тижня путін вже пропустив кілька військових зустрічей через лікування.
Тим часом «Медуза» стверджує, що у Кремлі не відмовилися від ідеї провести референдуми щодо приєднання до росії самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», а також зайнятої російськими військами частини Херсонської області. «Реалістичною» датою називають 11 вересня. На цю дату можуть призначити й референдум про приєднання невизнаної Південної Осетії.
Ті ж джерела не виключають, що разом із референдумами у самопроголошених республіках Донбасу може пройти плебісцит про «злиття» з росією й білорусі. Якщо вдасться вмовити лукашенка, який «від такого сценарію всіляко уходить».
Нагадаємо, що днями у відставку через війну проти України подав радник постпредства росії при ООН у Женеві Борис Бондарєв. Він, зокрема, заявив, що розв'язана путіним агресивна війна з Україною, а за фактом із усім західним світом, є «не лише злочином проти українського народу, а й найтяжчим злочином проти народу росії».
Фото Pixabay