У вівторок, 31 травня, Верховна Рада звільнила Людмилу Денисову з посади Уповноваженого ВР з прав людини (функцію головного правозахисника країни вона виконувала з березня 2018 року).
За відповідне рішення проголосували 234 народні депутати, написав у своєму Telegram-каналі нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.
«Рада звільнила з посади омбудсмена з прав людини Людмилу Денисову. За проголосувало — 234 депутати», — написав Желєзняк.
З тих, хто проголосував «за» 17 — екс-члени «ОПЗЖ».
Як пояснила сама Денисова, її звільнення пов'язане з тим, що Офіс президента «не влаштовує її активність як омбудсмена».
Водночас, народний депутат від фракції «Слуга народу» Тарас Тарасенко виклав РБК-Україна своєю версією звільнення.
«Ми вважаємо, що в умовах війни з росією інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини має відігравати ключову роль у парламентському контролі за дотриманням прав людини в нашій країні. Проте, на жаль, сьогодні ми не можемо констатувати ефективність цього інституту», — заявив Тарасенко .
За його словами, зараз, за позовом українців, суди розглядають низку справ про неефективну роботу омбудсмена. Також до народних депутатів надходять скарги від співробітників секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини щодо порушення їхніх трудових прав та незадовільних умов праці та кадрової політики.
«Як наслідок, за період керівництва Людмили Денисової понад 30% від складу професіоналів із Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було звільнено або звільнено», — констатував Тарасенко.
Також у фракції СН повідомляють про велику кількість скарг на роботу Офісу омбудсмена від громадських організацій, правозахисників, адвокатів та місцевої влади.
«На превеликий жаль, з початку війни та великих страждань українців пані Денисова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності. Усі ці питання фактично вимушено курирувала Ірина Верещук — констатував голова підкомітету з питань Регламенту ВР Павло Фролов.
За його словами, омбудсмен надто довго перебувала за межами України замість того, щоб потурбуватися про долю українських громадян в умовах війни.
«Довгий час після 24 лютого чинне Уповноважена Верховна Рада з прав людини провела за кордоном, але не в росії чи білорусі, де її статус та повноваження могли б допомогти полоненим, депортованим та страждаючи від окупації жителям Херсонщини, а в Давосах, Віднях, Варшавах та інших теплих спокійних західних Європах», — сказав Фролов.
Крім того, представники парламентської більшості свідчать про нерідкі випадки, коли омбудсмен ігнорує звернення народних депутатів і лише після кількох звернень можлива реакція офісу омбудсмена. Усе це у фракції вважають за системні проблеми.
Нардеп, голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Ольга Совгіря наголосила, що парламент визнав незадовільною роботу Денисової не лише з початку повномасштабного вторгнення, а протягом останніх п'яти років.
«Верховна Рада констатує, що протягом 2018−2022 років не було ефективної співпраці з парламентом як з боку апарату омбудсмена, так і безпосередньо Уповноваженого ВРУ з прав людини Людмили Денисової. Не реалізуються повною мірою повноваження омбудсмена звертатися з цих питань захисту прав людини Конституційний суд», — пояснила Совгіря.
Саме тому, за її словами, парламент вирішив визнати незадовільною роботу Людмили Денісової, висловив їй недовіру та звільнив з посади відповідно до закону «Про правовий режим військового стану».
У парламентській більшості переконані, що під час війни, коли йде величезний потік звернень про порушення прав і свобод людей, особливо важливою є здатність офісу працювати з усіма зверненнями та скаргами громадян для захисту їхніх прав.
«Ми вважаємо за доцільне висловити Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денисової недовіру та перезавантажити інститут Уповноваженого, щоб перетворити його на дієвий механізм захисту прав людини в нашій країні, особливо в умовах війни», — підсумував Тарасенко.
Зазначимо, що напередодні у ЗМІ з'явилося звернення українських журналістів, які висловили «заклопотаність» та обурення «риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни», які омбудсмен Денісова приводила у соцмережах.