У середу, 8 червня, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук виступив на пленарному засіданні Європарламенту у Страсбурзі. «Я не приховую, що моя місія, яку я зараз роблю, об'їжджаючи парламенти багатьох європейських країн і виступаючи тут, у Європарламенті, — переконати кожного з вас, що Україна варта того, щоб отримати статус кандидата в Євросоюз», — заявив Стефанчук.
«Українському народу дуже важливо почути цей сильний меседж від Європи. Якщо 24 червня ми не отримаємо цей меседж, то його отримає путін і зрозуміє, що тепер він може безкарно йти далі. Я прошу вас: давайте зробимо все, щоб 24 червня стало переломним днем та нашою спільною великою перемогою», — наголосив спікер Ради.
Голова Європарламенту Роберта Метсола заявила: «Ми знаємо, наскільки важливо дати найчіткіший сигнал, що місце України — у європейській сім'ї, та сказати всім, що Україна — це Європа!»
Хотілося б, щоб у ЄС думали так, як пані Метсола. Наскільки реальними є надії українців стати членами спільної європейської сім'ї в найближчому майбутньому?
Наступний тиждень може бути вирішальним у цьому питанні. До 17 червня Єврокомісія має дати висновок щодо заявки України на членство в ЄС. На підставі цього документа вирішуватиметься питання, чи нададуть нашій країні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Висновок обговорюватимуть учасники саміту ЄС, який пройде 23−24 червня. Але це не вся процедура. Потім, за умови, що висновок Єврокомісії виявиться позитивним, його розглянуть у Європейській Раді (глави держав та урядів країн ЄС) та Раді ЄС (міністри закордонних справ країн ЄС). Для отримання статусу кандидата необхідно, щоб усі 27 країн, які зараз входять до складу Євросоюзу, проголосували «за».
Як бачимо, процес вступу країни до ЄС є складним. І він може завершитись невдачею вже в середині червня, якщо Єврокомісія дасть негативний висновок. Такого в історії ЄС ще жодного разу не було. І навряд чи це може статися з Україною — країною, яка вже четвертий місяць бореться з агресором, обстоюючи зі зброєю в руках своє право самостійно визначати власне майбутнє.
Ідеальний для України варіант — так званий ісландський. У 2010 році Єврокомісія рекомендувала відкрити переговори щодо вступу Ісландії до ЄС без будь-яких додаткових умов. Примітно, що згодом Ісландія несподівано відмовилася від подальшої інтеграції.
Щодо України, то навряд чи Єврокомісія дасть такий висновок. Європейські ЗМІ вважають, що на нас може чекати сербський варіант. У 2011 році Єврокомісія рекомендувала надати Сербії статусу кандидата без додаткових умов. Проте висунула умову щодо відкриття переговорів щодо вступу до ЄС. Белграду було рекомендовано нормалізувати відносини із Косово. Цю умову Сербія не виконала до цього дня.
У тому ж 2011 році Єврокомісія рекомендувала надати Чорногорії статусу кандидата, але ця республіка отримала «домашнє завдання» — сім пріоритетів, які вона мала виконати. Тільки після цього могли б розпочатися переговори щодо вступу до ЄС.
Чорногорії ще пощастило — Боснія та Герцеговина отримала 14 «домашніх завдань» та працює над їх виконанням досі.
Перед Єврокомісією та лідерами країн ЄС стоїть дилема. З одного боку, Україні не можна відмовити. Це країна, яка спливає кров'ю у боротьбі за вступ до Євросоюзу. З іншого боку, є кілька держав, які вже давно набули статусу кандидата, але це їх анітрохи не наблизило до мети. А є ще Грузія та Молдова, які поспішили за Україною подати заявки на вступ. Усі ці фактори змушують низку країн скептично ставитися до питання щодо надання Україні статусу кандидата.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, як оцінює перспективу вступу нашої країни в ЄС Володимир Зеленський.