Пробігти 15 кілометрів, спалити ворожий танк пекельним коктейлем та повернутися за черговою партією — все це частина реальної історії сумчанина Сергія Проневича.
У мирний час він встановлював спортивні рекорди, а під час окупації знищував ворожу техніку саморобними коктейлями Молотова, йдеться у сюжеті ТСН.
Сам Дмитро показує фотографії, зроблені після звільнення Боромлі від російських окупантів. Два ворожі танки вони спалили разом із відомим рекордсменом — Сергієм Проневичем, який напередодні поцупив у рашистів спеціальний ключ від люків.
«Відчиняються люки. Перший танк ми підпалили. Другий димиться — він так і не спалахнув. Знайшли фуфайку рашистську, ми її підпалили і туди. Але це треба дуже швидко робити, бо перший уже горить, а там у ньому боєкомплект, тобто, якби він здетонував, то від нас там не лишилося зовсім нічого», — розповідає чоловік.
Дмитро каже, це було їхнє єдине спільне завдання, а на решту Сергій бігав сам. Обвішаний пекельними коктейлями, він був єдиним, хто міг подолати великі виснажливі дистанції.
«Майже 15 кілометрів в один бік, це початок березня, це холодно, це бруд зі снігом, він не боявся. Він нічого не боявся. Близько 10 одиниць ворожої техніки він особисто спалив» , — розповідають сусіди.
«На тому краю заграва — горить, вибухає, потім на тому краю, потім там знову на трасі горить вечорами. Думаю, що воно там, а потім кажуть, що Сергій працював сам. Ну, він наганяв страх на них (окупантів. — Авт.) дуже серйозний» , — переконує колишній учитель партизана.
Сергій був спортивною гордістю Боромлі, призером обласних та Всеукраїнських змагань.
«У всіх видах спорту брав участь, у всіх. Біг, дуже сильним був спортсмен, піднімав гирю, він і коліщатка катав, там, де пов'язано з силою — він скрізь», — показує місцевий сільський голова.
До його рідного села російські окупанти увійшли 8 березня.
«Спочатку до 150, а згодом до тисячі. Страшне, нереальне, як йшли через село 450 одиниць техніки важкої, включаючи і БУКи «, — додає сільський голова.
Місцевим самооборонівцям, які збирали дані про переміщення ворожої техніки та намагалися знищувати її, голова села радив «залягти на дно». А спортсмена неодноразово просив припинити партизанити.
«Кажу, дивись, треба зупинитись вчасно. Ну, молодь. Він теж по-своєму мав рацію. Тому що війна, кожен робив свій внесок. І зупинити неможливо», — переконує чоловік.
Не могла зупинити його та мама. Наполегливий та цілеспрямований — таким Сергій був із дитинства. Незважаючи на застереження лікарів займався спортом і домігся, щоб його взяли до армії, відслужив у спортивній роті.
Його найвище спортивне досягнення занесено до Книги рекордів України. Він пробіг у військовій екіпіровці понад 41 кілометр за 4 години 36 хвилин 52 секунди.
З перших днів війни мама Антоніна зрозуміла, що син вирушив до партизанів. Вистежував ворожу техніку та передавав дані військовим.
«Буває, їдуть танки, а він на скирду сіна залізе, у нього був такий невеликий бінокль, чи що, то він постійно дивився», — розповідає мама.
Згодом удома стали з'являтися боєприпаси, які він знаходив і передавав самообороні.
«Я його теж просила, Сергію, не ходи. Будь удома, пересиди, але ні. І вже з 12 числа не вийшов на зв'язок», — згадує жінка.
На своє останнє бойове завдання Сергій Проневич біг уночі — мав забрати зі схованки за селом кілька автоматів для місцевої самооборони. Пробирався лісосмугами та полями, проте натрапив на ворожий блок-пост. Прострелене тіло спортсмена знайшли його друзі за кілька днів, неподалік місцевої телевежі.
Безстрашний месник і народний герой — так називають тепер Сергія у його рідній Боромлі. Після перемоги, за яку він віддав своє життя, на його честь хочуть назвати одну із вулиць села.
Нагадаємо, раніше британські журналісти розповіли про героїчний вчинок 15-річного підлітка із села Березівка у Макарівському районі Києва, який зі своїм дроном допоміг врятувати столицю від вторгнення величезної колони рашистів.