У середу, 15 червня, майже 50 країн, які надають військову допомогу Україні у боротьбі проти російського агресора, проводять саміт «Рамштайн 3». Очікується, що на зустрічі будуть прийняті важливі для нашої країни рішення щодо передачі ЗСУ важких озброєнь та боєприпасів, які необхідні, щоб зупинити супротивника та перейти у контрнаступ.
Однак щоразу такі рішення даються союзникам все важче і важче. Американський телеканал CNN спробував розібратися чому так відбувається. Журналісти поспілкувалися з представниками розвідувальної спільноти США та інших західних країн. І ось що вони почули.
Війна в Україні сягнула критичної стадії. Ми є свідками вирішального моменту. Все залежить від битви за Донбас. Російська армія значно перевершує ЗСУ у вогневій могутності, особливо в артилерії. Україна явно відчуває гостру нестачу боєприпасів. Йдеться про снаряди та ракети радянського зразка, оскільки українська армія, як і раніше, озброєна переважно старою технікою.
США докладають усіх зусиль, щоб знайти такі боєприпаси у своїх союзників та переконати ці держави передати їхні запаси Україні. Але з кожним тижнем робити це все складніше — радянських боєприпасів у світі залишилося не так уже й багато. А їх активно використовує не лише Україна, а й росія.
Залишається лише один вихід — дати Києву сучасну зброю західного зразка. Однак ту виникає низка перешкод. Перше та головне — необхідно навчити українських військових користуватися цією зброєю. На це потрібен час. ЗСУ не має можливості знімати з передової солдатів і офіцерів та відправляти їх на навчання. Проблема серйозна, і вона породжує другу перешкоду — США та союзники не знають, наскільки ефективно використовує Україна вже надану їй зброю.
Наприклад, Київ отримав сотні дронів Switchblade, але вони, схоже, лежать без діла. Українські військові вважають за краще використовувати дрони простіші, які напхані вибухівкою і якими вони вже вміють керувати.
У Вашингтоні та Брюсселі, скаржаться співрозмовники CNN, не мають чіткого уявлення про те, що відбувається із західною технікою після того, як вона перетнула український кордон. Київ далеко не про все повідомляє союзників. Вони не мають точної інформації про втрати ЗСУ. Західні розвідслужби краще обізнані про російські втрати, хоч це парадоксально. Така ситуація негативно впливає на процес ухвалення рішень щодо виділення Україні наступних партій зброї.
Навіть про долю гаубиць, які Київ уже отримав, західні союзники мають лише непряму інформацію. Виходячи з того, що ці гармати постійно завозяться з України до Європи на ремонт та відновлення, ЗСУ використовують їх найактивніше. І це можна пояснити, оскільки битва за Донбас — це, перш за все, битва артилерій.
Доля Донецької та Луганської областей вирішується сьогодні у битві за Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Якщо росіяни візьмуть ці міста, то наступними на черзі виявляться Слов'янськ і Краматорськ. Для України дуже важливо не допустити цього.
Західні розвідслужби розглядають три можливі сценарії. Перший з них — найгірший. Росія захоплює Сєвєродонецьк та Лисичанськ і продовжує поступово своє просування углиб східних областей України. Це призведе до того, що путін надалі зможе використати захоплені території як плацдарм для нових атак на контрольовані Києвом регіони.
Другий сценарій — ЗСУ вдається зупинити росіян, але розпочати контрнаступ не вистачить сил. Лінія фронту зафіксується на нинішніх позиціях. Бій за Донбас перетвориться на позиційну боротьбу з безліччю жертв з обох боків. І це триватиме місяці чи навіть роки, що призведе до поглиблення глобальної економічної кризи.
Третій сценарій найменш ймовірний, але від нього все ж таки не відмовляються. Щоправда, співрозмовники CNN визнають, що це скоріше бажання багатьох, аніж реальна можливість. Путін оголошує, що «спецоперація» досягла поставленої мети. Росія припиняє бойові дії та закріплюється на захоплених територіях. Проте сьогодні західні розвідслужби не бачать жодних ознак того, що путін змінив свої плани. Він, як і раніше, впевнений в успіху на полі бою. Він вважає, що досягне в результаті або фізичного контролю, або політичного контролю над Україною. Це може бути вся країна чи її значна частина.
Зазначається ще один неприємний для України фактор. Йде четвертий місяць війни, і це стали відчувати на собі звичайні жителі західних країн. Вони зіткнулися із різким зростанням цін на бензин, газ, електроенергію. Інфляція теж зростає. Акцент західних ЗМІ змістився зі щоденних звітів про бойові дії в Україні на внутрішню ситуацію та невдоволення громадян. І це може змусити уряди низки країн послабити підтримку, яку вони надають Києву.