На початку війни російські фашисти «заради жарту» розстріляли з танка будинок, в якому знаходилася сім'я з п'яти осіб.
Після розстрілу вижили лише 18-річна Лілія та 14-річна Ніна. Вони вже третій місяць витримують болючі та нестерпні перев'язки, адже понад третина їх тіл у глибоких опіках, йдеться у сюжеті ТСН.
Розповісти, що трапилося, 14-річна Ніна поки що не в змозі, тому їхню історію змогла розповісти старша сестра Ліля.
На момент російського вторгнення дівчата були у селі Велика Дорога на Чернігівщині. Туди зайшло окупантів більше, ніж мешканців.
«У селі у нас 600 осіб населення, а їх 700. У кожну оселю лізли, як собаки» , — розповідає голова села.
Окупанти оселилися у рідному домі дівчат, де 4 дітей жили з мамою. Двоє — середня сестра та брат — навчалися у Харкові. Коли окупанти зайняли їхній будинок — Ольга з Лілею та Ніною переїхали на край села до своїх друзів. Проте 3 березня туди дійшли два танки і два БТРи і без жодної причини зупинилися біля будинку.
«Я побачила, як вони крутили дулом. Я вже прямо у проймі дверей побачила хвилю вогню», — згадує дівчинка.
По будинку було два постріли з танка, а потім ще кулеметна черга, не залишилося нічого — жодної вцілілої стіни. У будинку на той момент було 5 людей: Ніна, Ліля, їхня мама Ольга, та подружжя — Віталій та Людмила. З палаючого будинку вибиралися як могли — хтось через вікна, хтось через отвори в стінах. Ліля вилізла через вікно. Дорослі виходили останніми, на мамі згорів увесь одяг.
Повністю обпалені, без одягу, на холоді під обстрілами діти та дорослі не могли дістатися лікарні. А через зруйновані мости та бойові дії до них не могла доїхати «швидка». У шоці вони рухалися у бік Ніжина, і вже дорогою їх підібрали медики.
Ніжин був у повній блокаді, все, що могли зробити лікарі, вони зробили. Дорослі дістали опіки 80% тіла, а в таких ситуаціях, крім шкіри, страждають нирки.
«3 числа (березень. — Авт.) дядько Валік помер, першим. Потім 13 березня — мама, та 6 квітня — тітка Люда. А мені здавалося, що все добре, раз ми вилізли, значить ми виживемо», — згадує зі сльозами Лілія.
Дівчата, які вижили, постраждали менше дорослих — у 18-річної Лілі найменш уражена шкіра (25%), але обпалені і руки, і ноги, і обличчя. Ніна має 35% ураження, а руки 14-річної дівчинки зараз не розгинаються повністю. Після того, як лікарі Ніжина залікують усі рани, їй знадобляться консультації фахівців та реабілітація, щоб зберегти рухливість суглобів.
З рідних у дівчат залишилася бабуся, вона стала опікуном для 4 дітей. Середніх дітей — Аню та Юру — після смерті мами забрали рідні до Чехії. Ніна та Ліля не хочуть їхати за кордон. Старша Ліля має намір повернутись у будинок, але там немає вікон, розбиті двері, система опалення, потрібен ремонт. Дівчата дуже вірять у перемогу України та в те, що рано чи пізно зможуть відновити свій рідний будинок у прикордонній Чернігівській області.
Нагадаємо, нещодавно командир батальйону 95 ОДШБр, Герой України Євген Шаматалюк («Шаман») розповів ще про один злочин російських солдатів — на Харківщині вони з танка розстріляли автобус зі мирними жителями, які їхали з окупованого Ізюму.