В умовах воєнного стану надомна робота — один з оптимальних способів забезпечити роботою працівників і зберегти бізнес. Під час війни достатньо видати наказ про таку роботу та до її початку ознайомити працівників. Які особливості має надомна праця під час воєнного стану, розповіла адвокатка та голова Комітету з трудового права НААУ Вікторія Поліщук.
«Надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях. У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінене з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем. При виконанні надомної роботи на працівників поширюється загальний режим підприємства. Під час воєнного стану надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи.
Існують декілька видів надомної роботи.
За словами адвокатки, вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо.
Раніше Вікторія Поліщук розповідала, чи платити зарплату працівникам, які втекли від війни та не виходять на зв’язок.
Читайте також: Один з батьків на непідконтрольній території: чи можуть позбавити батьківських прав, якщо людина в окупації та не допомагає дітям