Тетяна Ластович відмовляється від пропозицій виїхати за кордон. Живе у найближчому місті до тимчасово окупованого Маріуполя, щоб після нашої перемоги повернутися з дітьми на землі, які захищав їхній батько, щоб розповісти, як батько та бабуся захищали «Азовсталь».
Про це йдеться у матеріалі ТСН.
Півторамісячний Ілля ще не знає, що його батько був героєм. Олексій Ластович захищав Маріуполь та загинув на «Азовсталі» 21 квітня. Три тижні не дожив до народження малюка. Він дуже чекав на хлопчика і вибрав ім'я заздалегідь.
Читайте також: Вперше побачив сонце, траву та козу: найменший мешканець бункера «Азовсталі» третину життя провів під землею (відео)
Тетяна та Олексій виховували ще 4-річну Ганну та 2-річну Віку, а четверту дитину вони мріяли усиновити. Сім'я до повномасштабного вторгнення жила у Ялті під Маріуполем. Вони мали свій будинок — повний дітей, кішок та собак, яких Олексій витягав із біди. Щасливе життя на березі моря обірвалося 24 лютого.
Незважаючи на вагітність, незважаючи на двох маленьких доньок, навіть мови не було про те, що Тетяна могла затримати свого воїна і хоча б обмовитися, щоб він не йшов на війну.
«Жінки-"Азовці» — це підтримка та опора чоловіків зі сталі", — каже дружина загиблого воїна.
Сталевими були чи не всі члени цієї родини. Першим за захист України став брат Тетяни — Юрій Луговський пройшов Революцію Гідності. Згодом став легендарним розвідником — снайпером полку «Азов» на сході. Її брат із позивним «Баррет» загинув під Водяним у 2018 році.
«Він на передовій не був лише тоді, коли був у відпустці. Були такі тижні, коли він не їв і не спав. Він знав військову справу від А до Я», — розповідає Тетяна.
Мама, каже Тетяна, не змогла примиритися зі смертю брата. Вона продовжила його справу — пішла служити до полку «Азов» військовим психологом.
«Вони жили всі разом, у них було і щастя, і горе всі разом, вони їли з однієї миски і дихали одним повітрям» , — переконує жінка.
Наталія Луговська загинула на «Азовсталі» 3 травня. У бункер, де вона була, потрапила авіабомба. Звістки про смерть спочатку чоловіка, потім мами — Тетяна отримувала на останньому місяці вагітності вже на окупованій землі.
Вона розуміла, що треба ризикувати та виїжджати на українську територію. Коли вони проїжджали ворожі блокпости, їх обшукували, перевіряли всі речі. І лише коли сім'я була у безпеці, вони сказали водієві, що він вивіз сім'ю «азовців». Чоловік тільки перехрестився та зрадів, що ця «спецоперація» вдалася.
Вже на вільній території під виття сирен та постійні перебіжки в укриття народився Ілля. На витяг із пологового Тетяну з Іллею приїхали зустрічати «азовці».
«Це був сюрприз, я була шокована. Мене мав забирати лише командир Льоші. Він із командиром домовлявся: «У мене там у травні пологи, ви не розраховуйте на мене», — розповідає жінка.
«Азовці» і зараз не залишають родину. Вони потім розкажуть дітям Олексія Ластовича, як їхній батько захищав Україну. Кирило Яковлєв переконаний — це покоління українців зовсім інакше цінуватиме нашу незалежність.
«Як говориться, у вогні залізо перетворюється на сталь, у боротьбі народ перетворюється на націю, ось зараз той момент, коли ми народ станемо повноцінною нацією», — каже військовий.
А завдання Тетяни, щоб діти знали, як сильно тато їх любив і чекав на їхнє народження.
Війна забрала у жінки трьох найрідніших людей — брата, маму та чоловіка. Маму та чоловіка вона поки що не змогла навіть поховати з почестями — де їх тіла, не відомо. Їй безліч разів пропонували виїхати за кордон, але вона вірить у нашу перемогу.
Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» писали про зворушливу обіцянку, яку дружина командира полку «Азов» Дениса Прокопенка дала своєму чоловікові.