росія веде в Україні війну на знищення й українцям потрібно готуватися до важких випробувань та вірити у перемогу
«Збентеження, що охопило деяку частину населення внаслідок відходу наших військ з Сєвєродонецька, запеклих боїв у районі Лисичанська, Краматорська, Слов'янська, масових ракетних атак, у тому числі і на Київ, і ймовірністю наступу з боку Білорусії, не тільки ніяк не позначилося на рішучості армії боротися з ворогом до кінця, а скоріше навпаки, наповнило цю рішучість ще більшою злістю та нестримним прагненням до перемоги», — пише блогерка Ірина Аніловська в Facebook.
«Зневіра не властива справжнім бійцям, але цілком може заволодіти підлітковими мізками нестійких любителів вечірніх казок, що зачитуються з екрану оксамитовими голосами акторів, що не відбулися.
Правда полягає в тому, що війна, особливо така війна на знищення, як наша, це ті самі «кров, піт і сльози», які обіцяв своєму народу великий Черчілль, і його народ прийняв це і покірно ніс цей хрест 7 років до самої перемоги .
Ми зараз знаходимося саме на тому етапі, коли поразки, перемоги і «на фронті без змін» будуть перемежовуватися один з одним, поки росіяни не втратить здатність до наступу, а наша переозброєна за допомогою союзників армія не викине ворога з нашої землі.
Всі запитують, коли ж це станеться, де обіцяні наступи, чому немає ознак слабкості у ворога, коли ж, нарешті, звалиться мордоря.
Так ось, добре знаючи звички цієї звірячої системи, можна з упевненістю сказати, що росія приховуватиме свою безпорадність за флером витонченої пропаганди та вигаданим яскравим фасадом до останньої секунди свого мерзенного існування, до моменту коли просто не буде жодних сил підтримувати ці гопницькі «понти» і пускати пил в очі.
А потім все звалиться відразу, ну як московська імперія в 1917 або СРСР в 1991. Хто міг передбачити тоді падіння цих здавалося б непорушних держав буквально за тиждень до їх зникнення з карти світу.
Щось подібне станеться і зараз. Вранці перед нами кам'яна стіна мордора, увечері — порох і попіл того, що ще недавно вважалося міцнішим за єгипетські піраміди.
За нами весь цивілізований світ, нам постачають все більше і більше зброї, на горизонті вже танки та літаки, нас підтримують економічно, очікується щонайменше 4−5 млрд. доларів на місяць і сотні мільярдів на майбутнє відновлення, кільце санкцій стискається,
нам дали статус Кандидата в ЄС, G-7 прийняла рішення про надання нам допомоги стільки часу, скільки потрібно до перемоги, нам допомагають, співчувають, переживають і моляться за нас сотні мільйонів людей по всьому світу.
Сьогодні в Росії дефолт, за кілька тижнів у них закінчиться здатність до наступу, за кілька місяців припиниться можливість підтримувати життєдіяльність держави та армії, потім розпад та переформатування держави.
Ми разом із союзниками неодмінно доведемо їх до цього стану і з радістю спостерігатимемо за падінням «колоса на глиняних ногах».
Але нам потрібно зберігати залізну витримку, тверезий розум, душевний спокій. Не сумувати за тимчасових невдач і не святкувати за проміжних перемог, крім остаточної, звичайно. А найголовніше, допомагати армії, допомагати Україні, на якій би ділянці фронту чи тилу ми не знаходилися.
Війна ще займе якийсь час, але стіна мордора все одно впаде від напруги, безсилля і нашого натиску. І Україна переможе".
Фото з ФБ Ірини Аніловської
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.