На Південному Сході України тривають запеклі бої. Ворог намагається захопити якомога більше наших територій, але зазнає великих втрат у живій силі та техніці. Незважаючи на те, що деякі військові експерти ще у квітні прогнозували успіхи ЗСУ на Херсонщині та Запоріжжі, говорили про те, що українська армія вже вийшла на кордон з Росії у Харківській області, досить велика територія Південного Сходу нашої країни знаходиться в окупації.
Чому визволення Херсонської, Запорізької та Харківської областей відбувається з набагато більшими труднощами, ніж це було з Київською, Сумською, Чернігівською та Житомирською областями «ФАКТИ» поцікавилися у військового оглядача Юрія Каріна.
- Як ви вважаєте, чому звільнення південних територій від рашистів відбувається складніше, ніж це було при звільненні столичного регіону, Житомирщини, Сумщини та Чернігівщини?
- Тому що з південними територіями зовсім інша ситуація, ніж та, що була на початку війни у перерахованих вами районах, — каже Юрій Карін. — По-перше, російське командування після провалу під Києвом змінило план, оголосивши про другий етап «спецоперації». Його мета — вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, у зв'язку з чим окупанти вирішили перекинути свої війська з півночі на схід України для максимальної їхньої концентрації в тому районі для прориву української оборони. Російська пропаганда пояснила це тим, що, мовляв, мети захоплення Києва взагалі рашисти не мали. При цьому під час спроби захоплення столиці України з північного заходу та північного сходу російські війська зазнали великих втрат.
По-друге, у південних областях росіянам досить швидко вдалося зайняти великі території з містами Херсон та Мелітополь, а також ґрунтовно окопатися на кількох лініях оборони, що уповільнює процес звільнення цих територій ЗСУ. Такої ситуації не було на початку війни у столичному регіоні. Не було захоплених великих міст, не було можливості кардинально окопатися на окупованих територіях.
Інакше кажучи, зараз рашисти просто сконцентрували усі свої основні сили в одному напрямку — на південному сході України. На початку війни їхні війська були розкидані по всій лінії фронту.
— У вас немає відчуття, що визволення Херсона може затягтися на роки, як це було з Донецьком та Луганськом?
- У війні з путіним прогнози справа невдячна. Риторика рашистів по Херсону неоднозначна, що вказує на нерозуміння остаточних перспектив цих окупованих територій у кремлі. Хоча перший заступник глави адміністрації президента Росії, російські політики та призначені кремлем гауляйтери вже неодноразово заявляли про приєднання окупованих територій до Росії, або, як мінімум, створення ще однієї «республіки». Але завдяки роботі Збройних Сил України дати референдумів неодноразово переносилися, і зараз вони говорять вже про кінець року.
Також окупантів лякає нелояльність місцевого населення, яке чекає на звільнення цих територій Україною. Гарний індикатор настроїв — кількість охочих отримати російський паспорт. З усього тимчасово окупованого Херсона отримати такий паспорт прийшли… 23 особи.
— Україні вдасться відвоювати Донбас найближчим часом?
- Поки що на Донбасі росія має перевагу в артилерії та авіації. Тому успіх ЗСУ багато в чому залежить від подальшого нарощування боєздатності нашої армії за рахунок постачання далекобійної артилерії, РСЗВ (ракетних систем залпового вогню), снарядів до них та бронетехніки. Якщо це постачання триватиме (а на Заході вже заявили, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки потрібно), можна очікувати і контрнаступів на сході. Але зараз окупанти зосередили на Донбасі основні ударні сили. Туди ж стягуються всі формовані резерви у складі недобитків армії росії, «добровольців» та російських чвк.
— Путін навряд чи змириться з поразкою і якщо почне втрачати Донбас, то чого від нього можна очікувати?
- Загрози продовжуватимуться так само як і ядерний шантаж. Путін розуміє тільки мову сили, а на слабкого противника він не зважає. Тут зрозумілим є варіант для України. Чим сильніша армія, тим більша ймовірність миру з росією.
Слід звернути увагу і на те, що у кремля виникають проблеми і з іншими прикордонними напрямками. Президент Казахстану Токаєв зробив кілька різких заяв щодо невизнання «Л/ДНР», а також перебільшення ролі росії в ОДКБ. Також нещодавно у росії виникли проблеми з Калінінградською областю, коли Литва обмежила транзит вантажів у регіон. А варіанти відповіді росіян традиційні — погрози військовими заходами. Найближчим часом кількість проблем у кремлівського режиму лише збільшуватиметься.
— Чи можливий сценарій викрадення або арешту путіна, якого низка країн визнали військовим злочинцем, з подальшою передачею його суду в Гаазі? За аналогією з колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем.
- Сценарій малоймовірний, але не хотілося б його виключати. Поки що путіну нічого не загрожує. У нього вишколена охорона, російські еліти та оточення його бояться. Але якщо все ж таки хтось у росії зважиться його повалити, то саме нове керівництво може здати військового злочинця путіна міжнародному суду в обмін на пом'якшення санкцій, наприклад.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, як бійці Сил спеціальних операцій ЗСУ виконують диверсійні завдання на території росії.