Дисгідроз (помфолікс) — це хвороба шкіри, яка найчастіше виникає на шкірі долонь та підошов у дітей та дорослих. За словами відомої дерматологині Катерини Бакіко, яка раніше розказала, що робити, коли діагностували вітиліго, недуга проявляється утворенням міхурців, які зазвичай сверблять. Шкіра може запалюватись, червоніти, лущитись, тріскати. Дисгідроз може протікати гостро або хронічно, інколи прояви незначні. Коли ж шкіра дуже уражена, це називається дизгідротичною екземою. Про причини появи та лікування недуги — читайте далі.
«Точна причина появи дисгідроза невідома, проте існує генетичний фактор, — пояснює Катерини Бакіко. - Хвороба не має зв’язку з потовими залозами, як вважалось раніше. Відомі тригери, тобто речі, які запускають прояви на шкірі або погіршують їх. Це стрес, надмірне потовиділення, наявність атопічного дерматиту зараз або колись у дитинстві. Алергія на метали. Дорослі та діти, які мають чутливість до нікелю та кобальту, більше схильні до появи дисгідроза. Хімічні та зовнішні подразники. Якщо шкіра часто подразнюється від побутової хімії, косметики, віддушок, рідких іграшок, вологих серветок та антисептиків тощо, то це може погіршувати ситуацію або вести до нового загострення. Якщо у дитини чи дорослого є грибкова інфекція на шкірі, то це може вести до появи міхурців на кистях чи підошвах. Відомі також рідші асоціації — з деякими ліками, як от аспірин чи оральні контрацептиви, курінням у підлітків і дорослих».
За словами лікарки, вилікувати раз і назавжди дисгідротичну екзему не можна, тому всі лікувальні міри спрямовані на зменшення симптомів хвороби та на здобуття контролю над нею, усуненню тригерів:
«У лікуванні застосовуємо місцевий протизапальний крем (зазвичай на основі сильного стероїду). Також гарно впливають прохолодні водні примочки, до 5 разів на добу. Важливо зберігати шкіру у чистоті та сухості, аби запобігати приєднанню бактерій. Якщо це вже сталось, то потрібен антибактеріальний засіб. Міхурі бажано не проколювати, це біологічна природна мембрана, яка захищає уражену шкіру, проте якщо вони дуже великі та напружені й заважають виконувати звичну роботу або гратись дитині, то можна їх проколоти без зрізання оболонки.
При сильному свербежі — даємо протиалергічні внутрішні ліки. Якщо хвороба має важку форму, лікар може запропонувати фототерапію, ліки у таблетках (які зменшують запалення зсередини).
Дуже важливий є стиль життя, щоб запобігати загостренням. Уникайте стресу, якщо у вас є неконтрольована тривога, депресія, зверніться з цим до психіатра чи психотерапевта. У дитини — до дитячого психолога чи психіатра. Уникайте зовнішніх подразників — робіть домашню роботу, пов'язану з вологою та з побутовою хімією, у рукавичках. Дітям старайтесь мінімізувати вплив вологи, фарб та рідких іграшок.
Якщо ви помічали реакцію шкіри на біжутерію та металеві вироби, то слід підтвердити контактну алергію на них, виконавши патч-тестування і надалі уникавши чинника, що провокує. Уникайте факторів, які ведуть до посилення потовиділення. Використовуйте антиперспіранти або інші ліки для його зменшення".
Раніше лікарка розповіла, як боротись з атопічним дерматитом влітку.