Фітнес-тренер із Маріуполя Наталія Дзеніс була поранена на очах у сина, а довезти її до лікарні допомогли випадкові волонтери. Вона ніколи не думала, що все її життя поміститься на двох матрацах і кількох сумках.
Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Зараз пристосовуються до життя у притулку і згадує, якою щасливою була до війни, а далі почалися обстріли.
«На очах почало все вибухати, на брухт (перетворився. Авт.) весь під'їзд, це те, що я побачила останнє і ми почали падати на землю, я вже була поранена», — згадує Наталя.
Читайте також: Втратила на війні брата, маму та чоловіка, і залишилася з трьома маленькими дітьми: щемлива історія дружини захисника «Азовсталі»
Що було далі, жінка пам'ятає погано. Натомість її 15-річний син у дітях розповідає, як усі кинулися рятувати маму.
«Щось їй поклали зупинити кров, якісь антибіотики дали сусіди. Проїжджала дивом машина волонтерів, я вибігав і зупинив їх. Вони забрали маму до лікарні, я разом із нею поїхав», — згадує хлопець.
Це було в середині березня, на той час у маріупольській лікарні мало чим могли допомогти. Зашивати рану довелося наживо.
«Не було ні медикаментів, ні перев'язувальних матеріалів, ні світла, ні води. Я стільки смертей за всі свої роки не бачила, скільки там — за 10 днів», — переконує вона.
Після лікарні родина два місяці жила у підвалі під постійними обстрілами. Дрова та їжу добували чоловіки, а вони із сином відповідали за воду. Коли ж бої змістилися до «Азовсталю», зважилися виїхати з міста. Виїхали з приватним перевізником до окупованого Бердянська. А вже звідти волонтери доправили їх до Дніпра.
Тепер гуляють містом, звикаючи до життя без обстрілів. Зупиняються біля розбитих автомобілів у музеї.
«У Маріуполі повз такі машини ходили щодня. І згорілі є, і прострілені, і на шматки розірвані. Неприємні спогади, для мене це найстрашніше, що сталося у житті», — зазначає Наталя.
Забути пережити не дає й уламок, який маріупольські лікарі дістати не змогли. Наталя сподівається, що це зроблять дніпровські медики, а ще вилікують перебитий нерв, і вона зможе повернутися до роботи і до улюбленого фітнесу.
Нагадаємо, раніше журналісти розповіли історію порятунку найменшого мешканця бункера на «Азовсталі», який третину свого життя провів під землею.