Світ

«Українська стратегія Заходу ризикує провалитися» — американський експерт Фарід Закарія

11:44 — 9 липня 2022 eye 2561

Кінець червня та початок липня були дуже насичені різними самітами на найвищому рівні, де обговорювалися стратегія та тактика допомоги Україні у війні, яку нашій країні нав'язала росія. Україна набула статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу на саміті ЄС. Лідери G7 на зустрічі в Баварії домовилися надавати допомогу нашій країні стільки, скільки потрібно. На саміті НАТО у Мадриді союзники вирішили надати Україні нові види зброї. На конференції в Лугано було розроблено план відновлення української економіки після війни. Крім того, нові санкції проти Росії ввели США та Канада.

Проте все це, схоже, не діє на володимира путіна. Він не має наміру припиняти війну, він не чує закликів та вимог світової спільноти. Виникає резонне питання — чи правильну стратегію вибрав Захід, щоб зупинити росію?

Відомий американський аналітик, письменник та журналіст Фарід Закарія (на фото у заголовку) написав статтю для газети The Washington Post, в якій запропонував своє бачення проблеми. Стаття називається «Українська стратегія Заходу ризикує провалитися». «ФАКТИ» пропонують переклад цієї публікації.

«Є такий відомий вислів — жоден план не витримує зустрічі із противником. Найбільший військовий теоретик Карл фон Клаузевіц часто пояснював, що стратегія має бути динамічною, постійно змінюватись та оновлюватись. У своєму знаменитому творі «Про війну» він писав, що деякі генерали «розглядають тільки односторонні дії, тоді як війна полягає з постійного двосторонньої протидії противників». Захід має добре засвоїти ці уроки у боротьбі проти росії та покращити свою стратегію, яка ризикує провалитися.

Основою стратегії Заходу є дві речі: забезпечення України зброєю, навчанням та грошима, а також запровадження широких санкцій проти Росії. Ця базова ідея, як і раніше, має сенс, але баланс потребує змін. Стало очевидним, що економічна війна проти росії не працює так, як передбачалося. Президента володимира путіна мало турбує, як санкції впливають на росіян. Його більш турбує, як вони впливають на російську державу. Завдяки зростанню цін на енергоносії, Bloomberg прогнозує, що російський уряд має отримати більший дохід від продажу нафти та газу, ніж до війни — приблизно 285 мільярдів доларів цього року у порівнянні з 236 мільярдами доларів минулого року.

Тим часом на Європу чекає найгірша енергетична криза за останні 50 років.

Головною проблемою економічної війни проти росії є її беззубість. Війна не враховує енергетики. Російська економіка ґрунтується на енергетиці. Доходи від продажу нафти та газу формують половину бюджету уряду росії. На жаль, відмова Заходу від купівлі російських енергоносіїв не є рішенням, оскільки чим менше буде енергоносіїв на світовому ринку, тим вище ціни на них піднімуться. Європа, потрапивши за останні 20 років у небезпечну енергетичну залежність від росії, не може швидко змінити ситуацію, не занурившись у глибоку та довгу рецесію.

Подивіться, що відбувається на континенті — ціни на природний газ зросли на 700% у порівнянні з початком минулого року. «Північний потік 1» повинен 11 липня закритися на профілактичні роботи. А Німеччина отримує по ньому більшу частину російського газу. Цілком імовірно, що путін вирішить покарати Захід та Німеччину, не відкривши трубопровід знову. Якщо це станеться, Німеччина — найбільша економіка Європи — напевно зануриться у рецесію. Стратегія путіна полягає в тому, щоб покласти свої витрати на Захід та виграти час, очікуючи, коли тріщини в коаліції, створеної проти нього, стануть глибшими та завдадуть західній економіці справжнього болю.

Західні країни на цей час не вважають цю загрозу основною. Нідерланди мають величезні поклади газу, але його виробництво скорочується. Німеччина досі не пройшла фази відмови від атомної енергетики. Адміністрація Байдена все ще не наважується на довгострокові інвестиції в природний газ та нафту. Крім того, вона не може знайти спосіб відновити ядерну угоду з Іраном — крок, який би дозволив поставити на світовий ринок величезний обсяг нафти та стабілізувати ціни на неї. Я розумію, що є багато суттєвих заперечень із цього приводу, але пріоритетом має бути поразка путіна.

Тим часом реальна вразливість путіна знаходиться сьогодні на фронті. Так, російська армія розширює свій контроль над Донбасом, але сплачує дуже високу ціну за це. Тисячі російських солдатів загинули, забезпечення не працює, і, що найголовніше, російському уряду все складніше знаходити поповнення. The Economist повідомляє, що влада пропонує новим рекрутам потрійну оплату в порівнянні з середніми ставками.

Росія також зазнає важких втрат у техніці та зброї, які все важче стає компенсувати, особливо коли необхідні складні технології. Більшість із них раніше імпортувалися із західних країн або постачалися їх союзниками. Нещодавно міністр торгівлі Джина Раймондо повідомила, що захоплене російське озброєння оснащене комп'ютерними чіпами, взятими з холодильників та посудомийних машин.

Західним лідерам слід визнати, що економічні санкції просто не встигнуть спрацювати за потрібний час. Їм доведеться не тільки збільшити запаси енергоносіїв у всьому світі так, а й скасувати частину санкцій, які, очевидно, завдають більше шкоди Заходу, ніж росії. Отже, їм краще форсувати військову допомогу Україні, відкинувши убік страх перед можливими ризиками. Зняття блокади навколо Одеси могло б стати великою економічною перемогою для України та водночас нищівною символічною поразкою для Росії.

Попереду зима. Будинки в Європі можуть не одержати достатньо тепла. Військам в Україні буде складніше вибивати росіян, коли земля вкриється снігом. Час не нашім боці".

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Fareed Zakaria / The Washington Post)