Останнім часом адвокатка та член Комітету з сімейного права НААУ Людмила Гриценко отримує в соцмережах питання від користувачів про те, чи можна розірвати шлюб з особою, яка зараз знаходиться та зареєстрована на непідконтрольній території України. Експертка пояснила алгоритм дій при даній процедурі.
Уявімо собі чоловіка, який зараз знаходиться в столиці, отримав статус внутрішньо-переміщеної особи, проживає в орендованій кварті. Він до початку повномасштабного вторгнення — проживав та був зареєстрований в Донецьку (наприклад, у Ворошиловському районі).Чоловік бажає розлучитися, так як протягом п’яти останніх років сім’я існує лише формально, сторони проживають окремо, спілкуються не часто і то виключно з питань, які стосуються утримання та виховання дитини. Сторони мають сина, якому 12 років. Син і дружина чоловіка залишились проживати на непідконтрольній території в м. Донецьк (Ворошиловський район). У такому випадку слід визначити, який порядок та спосіб розірвання шлюбу буде доступним і даній ситуації. Сторони по справі мають неповнолітнього сина, відповідно розірвання шлюбу може здійснюватися тільки через суд.
Розірвання шлюбу через суд два варіанти реалізації:
а) розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей
б) розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя
В поточній ситуації розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя складно реалізувати, тому, зупинимось на варіанті розірвання шлюбу шляхом подачі позову одним з подружжя. Проте, в цілому, в справах про розірвання шлюбу там, де подружжя мають дітей — розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя однозначно більш відповідатиме принципу найкращих інтересів дитини, тому що до моменту розірвання шлюбу сторонами у договорі будуть передбачені та вирішені питання виховання, утримання та проживання дітей.
За словами адвокатки, позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Читайте також: Один з батьків на непідконтрольній території: чи можуть позбавити батьківських прав, якщо людина в окупації та не допомагає дітям
«За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Тобто, щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови.
Це перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’ї чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення).
Наявність проблем зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо).
Слід мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).
Якщо вищевказані умови відсутні, тоді — загальна підсудність за місцем проживання або місцем знаходження відповідача. Далі складаємо позов про розірвання шлюбу, оплачуємо судовий збір та направляємо його до суду. В позові в прохальній частині доречно вказати «розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами».
Раніше «ФАКТИ» писали про поради психолога стосовно кризи у стосунках пари на фоні війни.