Виведення з ринку та ліквідація визнаного неплатоспроможним «Мегабанку» може коштувати державі близько 6,5 млрд грн. Водночас передача управління банком Міністерству фінансів коштуватиме лише 0,5−1 млрд грн, пише видання «Дело».
Як відомо, «Мегабанк» став першим і поки що єдиним банком, який визнаний неплатоспроможним під час війни і зараз перебуває під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб.
«У серпні 2021 року Нацбанк провів у банку позапланову перевірку, на підставі якої пред'явив фінустанові низку претензій. Формально через невиконання плану дій за підсумками цієї перевірки у лютому банк визнано проблемним. При цьому після початку широкомасштабного вторгнення росії „Мегабанк“ не отримав рефінансування», — йдеться у публікації.
За даними представників банку, офіційно відмова була пов'язана з тим, що на 24 лютого банк не мав проблем з ліквідністю. Нацбанк не пішов назустріч банку та не дав можливості зареєструвати планове збільшення капіталу банку. У результаті у червні банк визнали неплатоспроможним.
«За словами представників банку, ще восени 2021 року результати позапланової перевірки були оскаржені в суді, а напередодні широкомасштабних бойових дій суд виніс ухвалу, яка визнає перевірку незаконною. Повний текст рішення сторони одержали на руки на початку липня. Втім, навіть якщо рішення набуде законної сили, за „антиколомойським“ законом процес виведення банку з ринку це не зупинить», — пише «Дело».
Акціонери та експерти звертають увагу на те, що одним із оптимальних варіантів вирішення питання з банком є його націоналізація, адже у разі ліквідації фінустанови, за яку негласно виступає Нацбанк, події розгортатимуться не найкращим чином для держави: «По-перше, доведеться визнати втрату близько 1,5 млрд грн коштів „Укренергомашин“, які „застрягли“ на рахунках „Мегабанку“. З них майже 900 млн грн — це депозити, які виступили запорукою під банківські гарантії щодо проєктів модернізації гідроелектростанцій дніпровського каскаду».
«Блокування роботи „УЕМ“, швидше за все, призведе до його банкрутства, втрати вже існуючих контрактів на 8,4 млрд грн, заморожування проєктів з „Укргідроенерго“ та „Енергоатомом“, втрати роботи 5-тисячним колективом у прифронтовому регіоні, де й так не найкраща ситуація з робочими місцями. Не кажучи вже про 250 млн грн, які „УЕМ“ повинні були заплатити в держскарбницю як податки. Загальні збитки для держави, яка є акціонером підприємства, будуть колосальними», — упевнений основний акціонер банку Віктор Суботін.
При цьому близько 4,5 млрд грн доведеться витратити на виплати вкладникам (Фонд гарантування бере ці гроші в борг в уряду). Ще близько 0,5 млрд грн втратить Мінфін, оскільки він є гарантом щодо низки кредитних зобов'язань банку і змушений буде їх погасити через визнання фінустанови неплатоспроможною. Таким чином, підсумкова вартість ліквідації банку стартує від 6,5 млрд грн.
Альтернативою є залучення інвестора, який створить перехідний банк, або докапіталізує існуючий і продовжить його функціювання. Фонд гарантування продовжив пошук такого інвестора до 12 липня.
Акціонер «Мегабанку» Віктор Суботін запропонував, щоб таким інвестором виступили «Укренергомашини», Міністерство фінансів або один із провайдерів фінансових послуг із ЄС. Ексглава правління банку Олексій Яценко оцінює орієнтовний обсяг необхідних інвестицій у 0,5−1 млрд грн. Це фактично та сума, яку банк не встиг отримати від акціонерів у зв'язку з тим, що розпочалася війна, наголошується у статті.
«Найприйнятнішим варіантом було б залучення як інвестора Міністерства фінансів. Адже всі ключові фінансові потоки і так зав'язані на нього: «Укренергомашини» — це держпідприємство, виплати вкладникам — з бюджету, виплати за держгарантіями — з бюджету. Оскільки акціонерами банку є міжнародні фінансові організації, вся звітність регулярно проходила аудит компаній «великої четвірки», — йдеться у матеріалі.
За словами Яценка, за минулий рік вдалося вирівняти всі показники щодо застав та резервів.
«Тому, якщо дивитися на ситуацію об'єктивно, Мінфін отримає працюючий, а не проблемний банк», — зазначив він.