Міністерка соцполітики Марина Лазебна, яка нещодавно повідомила про зміну системи нарахувань виплат недієздатним переселенцям, заявила про плани закріпити на рівні законодавства базового пенсійного доходу.
За її словами, впровадження базового пенсійного доходу має завершитися у 2023 році.
Міністерка зазначила, що середній розмір пенсії станом на 1 липня 2022 року склав 4 437 гривень, середній розмір військових пенсій за рік збільшився більше ніж на 3 тисячі гривень і склав майже 8 900 гривень.
Цього вдалося досягти завдяки індексацій пенсій, послідовного охоплення пенсіонерів «віковими» надбавками до пенсії (людям 80+ у 2020 році, людям 75+ - у 2021 році, людям 70 — 75 років планують доплачувати з осені поточного року), пришвидшення зростання мінімальних пенсійних і соціальних допомог в 2022 році.
За січень-червень 2022 року до ПФУ надійшло 272,7 мільярда гривень доходів, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У тому числі, від сплати ЕСВ надійшло на 25 мільярдів гривень (або на 17,6%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Але страхові внески вже ніколи не будуть достатнім джерелом фінансування повноцінної роботи системи загальнообов’язкового державного соціального страхування для того, щоб вона забезпечувала адекватний захист у літньому віці, у випадках настання хвороби, інвалідності, втрати годувальника. Тому пенсійні виплати додатково фінансуються з Державного бюджету.
«Україна вже зараз на практиці впровадила елементи базового пенсійного доходу. І це не данина моді і навіть не частина нашої євроінтеграції, це адекватна відповідь на фактичні виклики, які ми маємо. Ми протестували на практиці під час пандемії та воєнного стану, як це може працювати ефективно, як доповнювати страхові пенсійні виплати доплатами та допомогами, щоб вийти на базовий пенсійний дохід», — зазначила Марина Лазебна та додала, що мається на увазі «вікова лінійка» доплат до пенсій.
За її словами, необхідно передбачити базові гарантії для осіб старше 65 років, для людей з інвалідністю і тих, які втратили годувальника.
«Іншого шляху забезпечити мінімальні норми в пенсійному забезпеченні без підвищення внесків не існує.
Тому, якщо ми хочемо гарантувати літнім людям мінімально необхідні для життя доходи, то маємо закріпити базовий пенсійний дохід системно на рівні законодавства. Ми напрацювали необхідний законопроект і вже отримали схвальні висновки щодо нього від Світового Банку та Міжнародної організації праці», — відзначила міністерка.
Та це, за її словами, необхідний мінімум. А для гідного життя на пенсії базові пенсійні гарантії мають доповнюватися всеохоплюючою системою пенсійних накопичень, які людина та її роботодавці будуть здійснювати, поки людина працює, і які будуть додатковим джерелом доходу після завершення трудової діяльності.
«Саме така формула — базовий пенсійних дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення — дає нашим нинішнім пенсіонерам необхідний захист, а нашим молодим людям — гідну пенсійну перспективу у власній країні», — вважає Марина Лазебна.
Наразі Мінсоцполітики також завершує роботу над проектом закону про універсальну державну соціальну допомогу, який стосуватиметься майже двох мільйони родин, які виховують дітей, більше п'яти мільйонів літніх людей та людей з інвалідністю.
«Ми впровадимо універсальну соціальну допомогу, яка консолідує різні види державної допомоги, передбачені наразі у понад 10 нормативних актах, які можуть надаватись людині протягом всього життєвого циклу.
Це одночасно дозволить забезпечити виконання Конвенції МОП 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, ратифікованої Україною», — зазначила Марина Лазебна.
Нагадаємо, що особам віком від 70 до 75 років планується встановити щомісячну компенсаційну виплату у розмірі 300 гривень (у межах пенсійної виплати 10340,35 гривні). Якщо людина досягне віку 70 років після 1 жовтня, компенсаційну виплату буде встановлено з дати досягнення 70-річного віку.
Фото Pixabay