З 16 липня 2022 року набувають чинності нові норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Ці норми стосуються, зокрема, використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм товарів, нагадує уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремень на Forbes.
По-перше, з завтрашнього дня всі інтернет-ресурси, зареєстровані в Україні, повинні мати основну версію інтернет-представництва українською мовою, яка має завантажуватись для користувачів в Україні за замовчуванням.
Йдеться не лише про вебсайти, а й сторінки у соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, інформаційні боти, мобільні програми тощо. Раніше припускалося існування двомовної версії сайтів.
Для іноземного сайту, який реалізує свою продукцію в Україні, українськомовна версія сторінки може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатня для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності компанії.
Тепер цю норму мають виконувати всі інформаційні ресурси, а не лише ті, які обслуговують громадян.
По-друге, будь-який товар, на якому встановлена комп'ютерна програма, має бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути інтерфейс, незалежно від того, це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками.
Український інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії. Недотримання цієї вимоги означає реалізацію товару неналежної якості.
За порушення «мовного» закону передбачено відповідальність у вигляді штрафу, який мовний омбудсмен може накладати на:
- посадових осіб органів державної та місцевої влади;
- керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- інших фізичних осіб, які порушують закон.
Розмір штрафу — від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення — від 8500 до 11900 грн.
Нагадаємо, закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили у квітні 2019 року. Він набув чинності 16 липня 2019 року. Навколо «мовного» закону було багато суперечок. Група депутатів зверталася до Конституційного суду з проханням розглянути відповідність його норм чинній Конституції. У липні 2021 року КСУ визнав закон конституційним.