Саме такий челендж провів спортсмен з Києва Сергій Попов, який щодня пробігав ультрамарафон 42 кілометри 125 метрів. Таким чином, зізнається чоловік, він привернув увагу світової спільноти та зібрав кошти на реабілітацію поранених бійців.
— Понад 12 років я пропрацював у сфері журналістики, втім спорт завжди мені був ближчим. Займаюсь ним вже понад двадцять років, заснував свою школу бігу для аматорів. Останні кілька років бігаю ультрамарафонські дистанції, які довше 42 кілометрів. Горджусь своїм особистим рекордом — це 160 кілометрів! — розповів «ФАКТАМ» Сергій Попов. — Брав участь у десяти чемпіонатах світу та є чемпіоном України з треплу. У 2019 році став другим в ультрамарафоні від Флоренції до Фаєнци «100 км del Passatore». Це змагання було вкрай жорстким — в ультрамарафоні взяли участь 3410 бігунів, але 3133 із них дійшли до фінішу.
— Де вас застало повномасштабне вторгнення рашистів?
— Як і більшість українців, вдома. На 24 лютого я придбав квитки до Барселони на змагання з шестигодинного бігу. Досить серйозний виклик для мене, тому всю зиму готувався до нього. І уявіть собі, за пару годин до виїзду в аеропорт «Бориспіль» пролунали перші вибухи навколо столиці. Перший місяць ми з дівчиною провели у Житомирі, там я пішов до військкомату, аби записатись у територіальну оборону. Проте місць вже не було. Вирішив працювати на інформаційному фронті, оскільки у минулому, повторюсь, займався журналістикою. То ж брав участь у прямих включеннях з іноземними колегами і демонстрував світу репортажі з місць про дії армії рф. Адже ви знаєте, що у Житомирі теж були «прильоти», і все це за кілька кілометрів від мого будинку! Але, попри страх, я їхав на місце, аби показати світу правду. Паралельно писав листи до спортивної світової спільноти, зокрема тих, які мають відношення до бігу, з проханням виключити з усіх змагань російських спортсменів. Та, звісно, волонтерив, купуючи амуніцію військовим з нашої столичної тероборони, які ловили ворожі ДРГ.
- Як у вас зародилась ідея влаштувати благодійний марафон?
- За другою освітою я маю диплом реабілітолога і розумію, наскільки це важливо — увага фізичній реабілітації військовим. Бо потрібно не просто придбати якісні протези, а й навчити людину по-новому жити, аби вона могла виконувати все те, що до ампутації. І в мене виникла ідея влаштувати челендж з благодійною місією — зібрати кошти. Обрав 25 марафонів за 25 днів. А ще показати силу духу і те, що після поранень життя триває! Так як я маю чимало підписників, я розмістив пост англійською та українською мовами, де залишив реквізити, аби долучилась світова спільнота. Кожен день марафону я присвячував кожному регіону України, включаючи окупований Крим. Бігав в столиці, щодня різними маршрутами — інколи вулицями поруч, чи на стадіон, чи до озера. Так як я мешкаю неподалік виїзду з міста у сторону Бучі, то мусив бути обережним, бо ліси заміновані, тому бігав тільки там, де можна. Зазвичай починав бігти о 9 ранку і весь маршрут долав в середньому за три з половиною години. Найшвидший був за 2 години 52 хвилини. На вихідні до мене долучались небайдужі, які теж пробігають певну частину, аби висловити і свою солідарність проблемі, яку я підняв. А моя знайома Ірина Згурська приєдналась до челенджу у повному обсязі і у своєму районі щодня бігала, щоправда, повільніше. Пробігти 25 марафонів — то, звичайно, не просте завдання. Проте це досягнення не належить мені особисто. Більшість забігів зі мною працювала справжня команда. Найголовніша подяка — моїй коханій Юлії. Вона щодня проводжала на старт та зустрічала, слідкувала, аби я вчасно поїв, спокійно витримувала мій нічний стогін через судоми та купу брудного одягу, подавала гелі, та приносила чай на Синє озеро. Вона сама почала бігати двічі на день, що додало мені сил та мотивації.
— Скільки вдалось зібрати коштів завдяки марафонам?
— Це 100 тисяч гривень. Надійшло 229 платежів з різних країн. Та головне, що ми ще раз всьому світу показали, що Україна — єдина, та привернули увагу до проблеми реабілітації українських військових! Кошти направив у Фонд «Юкрейніан Бреа Дрімерс» — це фонд, який мені порекомендував Вадим Сивириденко. Він — ветеран АТО, 2014 року дістав важкі поранення на Донбасі, і йому ампутували кисті рук і стопи, боєць дуже довго проходив реабілітацію, виступав на змаганнях «Ігри Нескорених» і власне координує цю діяльність.
Раніше «ФАКТИ повідомляли, що чемпіон світу з боксу в суперважкій вазі Олександр Усик зібрав у Лондоні великі гроші на допомогу українцям.
Читайте також: Українські дизайнери створюють благодійні шоуруми, щоб допомогти ЗС