У вівторок, 19 липня, президент росії володимир путін побував з одноденним візитом в Ірані. Поїздка до Тегерану стала його другим закордонним вояжем після повномасштабного військового вторгнення в Україну в лютому. У червні він відвідав Таджикистан та Туркменістан. Географія закордонних візитів путіна говорить сама за себе, вважає офіційний представник Білого дому Джон Кірбі. Міжнародна ізоляція Росії очевидна.
Тим часом у Москві з цим не згодні. Кремль наголошує, що спроби Заходу ізолювати росію від решти світу провалилися. А в Тегеран путін полетів, бо Іран має багаторічний досвід життя під західними санкціями. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков упевнений, що це успішний досвід.
«Росія та Іран звикли до санкцій. Іран не перше десятиліття перебуває під тими чи іншими санкціями і вже добре адаптувався до того, щоб розвиватися, підвищувати добробут свого народу», — заявив він.
У Тегерані біля путіна відбулися зустрічі з президентом Ірану Ібрахімом Раїсі та президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. Крім того, російського президента прийняв іранський духовний лідер аятола Хаменеї.
Цікаво, що їхня зустріч дуже нагадувала те, як сам путін приймає останні місяці іноземних лідерів. Ось тільки не було масивного столу з позолотою. Хаменеї сидів на великій відстані від путіна та Раїсі. Кімната, де проходили переговори, була практично порожньою — жодних меблів, окрім стільців, на яких сиділи учасники.
Аятолла повністю підтримав росію та поклав провину за війну в Україні на країни НАТО. «Якби ви не взяли ініціативу на себе, то інша сторона влаштувала б війну за власною ініціативою», — сказав Хаменеї, фактично повторивши слово в слово аргументи путіна.
Які питання обговорювалися у Тегерані? Західні ЗМІ впевнені, що йшлося про безпілотники, які Іран готовий поставити росії. Це сотні БПЛА, які можна використати як бойові. Вашингтон попередив іранську владу, що це призведе до різкого посилення санкцій проти Тегерана.
Москва стверджує, що постачання іранських дронів не стояло на порядку денному. Те саме заявив і міністр закордонних справ Ірану Хосейн-Амір Абдоллахіан. В інтерв'ю італійській газеті La Repubblica він наголосив, що Тегеран уникає будь-яких дій, які можуть призвести до подальшої ескалації в Україні, включаючи постачання військової техніки. «У нас є угоди про оборону з Росією, але ми не допомагатимемо жодній зі сторін, залучених до цього конфлікту», — запевнив Абдоллахіан.
Ердогана на зустрічі в Тегерані цікавили насамперед Сирія та українське зерно. Як відомо, Іран та росія підтримують у Сирії режим Башара Асада, а Туреччина — сили повстанців. Ердоган заявив, що очікує на співпрацю в боротьбі з тероризмом і пригрозив розпочати новий наступ на півночі Сирії проти курдських бойовиків. Ця операція є частиною плану Анкари щодо створення 30-кілометрової безпечної зони вздовж кордону Туреччини із Сирією. Москва та Тегеран виступають проти проведення подібної операції. Поки не зрозуміло, чи вдалося досягти згоди щодо цього питання на зустрічі 19 липня. Три країни зробили дуже розмиту спільну заяву.
Турецький президент хотів отримати від путіна гарантії розблокування чорноморських портів, щоб можна було відновити вивезення українського зерна. Туреччина, як відомо, стала посередником у переговорах між Україною та Росією щодо цієї проблеми. Путін висловився у властивому йому стилі: «Ми задоволені результатами переговорів у Туреччині 13 липня. Я хочу подякувати вам за ваші посередницькі зусилля. Ми просунулися вперед, але ще не всі питання вирішено».
Говорячи нормальною мовою, путін поки що відмовляється дати гарантії безпечного вивезення українського зерна.
Ще одне важливе питання, яке хвилює сьогодні багато країн — постачання російського газу. Як уже повідомляли «ФАКТИ», 11 липня було зупинено роботу трубопроводу «Північний потік». «Газпром» обіцяв відновити її з 21 липня.
Ось, що заявив путін у Тегерані, відповідаючи на запитання журналістів: «Прокачування газу „Північним потоком“ може скоротитися до 1/5 потужності».
Це означає, що Європа отримуватиме не більше 33 мільйонів кубометрів газу на добу. Путін повідомив, що до тимчасової зупинки обох гілок газопроводу 11 липня працювали два газоперекачувальні агрегати виробництва компанії Siemens з п'яти. При цьому перекачувалося близько 60 млн. кубів на добу. Одна турбіна довгий час не поверталася з капітального ремонту на заводі в Монреалі через санкції, введені Канадою проти росії.
«Якщо ще одна турбіна прийде — добре. Працюватимуть дві. А не прийде — буде одна. І буде лише 30 млн кубометрів на добу», — заявив путін. І відразу додав, що орієнтовно 26 липня «Газпром» повинен буде зупинити для ремонту ще одну турбіну!
«Тому навіть якщо ми завтра запустимо „Північний потік-2“ — це буде не 55 млрд кубів на рік, а половина. А якщо мати на увазі, що залишилося від цього року лише друге півріччя — отже, одна чверть. Ось така ситуація з постачанням», — заявив путін.
За його словами, винні у цьому європейські лідери. «Закрили один маршрут, другий маршрут, поставили під санкції ці газоперекачувальні агрегати. «Газпром» готовий качати стільки, скільки потрібно. «Газпром» завжди виконував, виконує та має намір виконувати всі свої зобов'язання. Наші партнери намагаються перекласти свої власні помилки на «Газпром», — наголосив російський президент.
На тлі цих заяв «Газпром» та Національна іранська нафтова компанія NIOC підписали 19 липня меморандум про взаєморозуміння та уклали угоду на 40 мільярдів доларів, яка передбачає розробку двох газових та шести нафтових родовищ. Йдеться про газові родовища Кіш та Північний Парс. Крім того, сторони мають намір завершити раніше розпочаті проєкти з постачання зрідженого природного газу та будівництво експортних газопроводів.