У селі Велика Кісниця поховали 23-річного бійця Максима Швеця, який загинув в результаті артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новолуганське Донецької області. Він був єдиним сином у матері та не встиг створити власної родини.
«Які гарні були б у нього дітки… І як би тішилась ними мама юнака. Як їй пережити непоправну втрату синочка, єдиної втіхи і розради… Гине цвіт, генофонд нації, — повідомляє місцеве видання «Ямпільські вісті»
- Максим вмів за себе постояти, довести свою правоту. Дуже любив спорт, адже готувався вступати до військового вузу. Гарно грав у волейбол, баскетбол. Неодноразово виборював призові місця в районних, обласних та всеукраїнських змаганнях. А вже студентом став гравцем збірної закладу з регбі, Після закінчення школи, не вагаючись, обрав професію військового, адже в іншій галузі себе не бачив. Вступив і успішно закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У званні лейтенанта після закінчення закладу з 20 червня 2020 року за контрактом Максим 9 місяців захищав нашу землю в зоні АТО. Був командиром інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А2167. А з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, захищав Київщину, де проявив себе, як вправний розмінувальник, за що отримав підвищення у званні — старший лейтенант. А потім захищав нашу Батьківщину на Сході. Відповідальний, справедливий, завжди поруч зі своїми підлеглими. Таким запам’ятається назавжди командир своїм бійцям. У квітні 2022 року Максим Швець був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня".
Мама Оксана тішилась своєю кровинкою. І хоч дуже переживала і хвилювалась за нього, але завжди і в усьому підтримувала. І молилась, і просила Бога, аби вберіг її дитину.
«Максим був небагатослівним, але завжди налаштованим оптимістично. Він вірив, що перемога обов’язково буде за нами. Постійно втішав свою маму. Намагався розрадити й вселити надію. За кожної ліпшої нагоди телефонував, запитував: „Як ти, як справи?“ Щодня скидав смс: „Все норм“. Цим і жила. Від повідомлення до повідомлення. Раділа дуже коротким дзвінкам та ще рідшим зустрічам… І чекала… Та не сталось…»
Після служби похоронна процесія під церковні дзвони та сумну мелодію «Пливе кача» вирушила до центру села, а звідти на цвинтар…
Раніше «ФАКТИ» писали про загибель у жорстоких боях із російськими окупантами 26-річного старшого солдата, медика Олександра Погорільчука.