Після корегування Нацбанком курсу гривні до долара США на 25% - до 36, 57 грн/дол, готівковий курс української валюти різко знизився. В НБУ зазначили, що на такий крок вони пішли задля збалансування грошового ринку та підтримки стійкості економіки в умовах війни. Фіксація курсу з першої години повномасштабної війни на рівні 29,25 грн/дол допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Однак, враховуючи суттєві зміни економік України та світу, що відбулися за п'ять місяців війни, рівень фіксованого курсу вимагав коригування.
Українці з острахом спостерігають за такими корегуванням. Всі знають: зростання курсу валют неминуче спричиняє здорожчання майже всіх груп товарів. Побоюються люди чи не спричинить війна ще одної фінансової проблеми — банкопаду, характерного для багатьох українських криз.
В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» економіст Сергій Фурса розповів, коли стабілізується валютний курс, яка вірогідність списання Україні боргів міжнародними кредиторами, чи витримають банки агресію та масово не «посипляться».
- Сергію, чи не найгучніша подія останніх днів на фінансовому ринку — корегування курсу гривні Нацбанком, як наслідок, її здешевлення. Зрозуміло, що до таких дій регулятора підштовхнула війна, проте наскільки ще може здешевшати наша валюта?
- Зараз неможна називати конкретні цифри. Зазвичай такі прорахунки робляться на основі економічних розрахунків. Оскільки нині їх немає, а є тиск війни, говорити до якого рівня може зрости курс іноземних валют — недоречно. Ми можемо казати, що найближчі місяці, поки триватиме війна, тиск на гривню лишатиметься.
- Все ж тиск війни розпочався з повномасштабним вторгненням росії в Україну, але останні місяці цифри в обмінниках фактично не суттєво змінювались. Тож, чому НБУ вирішив скорегувати офіційний курс саме зараз?
- Власне, тиск на гривню відбувався з перших годин війни. НБУ намагався стримати зростання, проте ресурсів для цього — не було. Через це Нацбанк був вимушений здійснити низку заходів, передовсім переставити офіційний курс, ввести додаткові обмеження та розраховувати, що тиск буде менший.
Читайте також: Долар по 50: експерт розповів, від чого залежить новий курс гривні, а в НБУ заспокоїли
- Поки триватиме війна не варто очікувати на укріплення гривні?
- Так. Зазначу, на валютний курс тисне лише війна.
- Дивлячись на курс в обмінниках бачимо, що долар та євро майже однаково коштують. Чому ці валюти зрівнялись, адже такого раніше не було?
- Було, просто давно. Долар і євро — валютна пара, які торгуються та ходять в обидва боки. Колись, 20 років тому, долар був сильніший за євро. Власне, в ті часи він коштував 1,5 гривні. Такі коливання однієї валюти відносно іншої — це природній процес. Зараз вони вийшли на той рівень, коли коштують майже один до одного.
- Останні кілька днів у новинах все частіше почала бачити різні прогнози щодо ймовірного дефолту України. Ми дійсно можемо оголосити дефолт?
- Україна не оголошуватиме дефолт. Проте наша країна розпочала процес реструктуризації своїх зовнішніх комерційних боргів. Мовиться про єврооблігації. Минулого тижня інвестори отримали пропозицію, Мінфін намагається зробити це якомога дружнім способом для того, щоб не було приводу говорити саме про дефолт. Але, реструктуризація неминуча: коли в країні війна, а економіка падає на 30% зрозуміло, потрібно реструктуризувати борги. Ба більше, інвестори самі про це казали останні місяці.
Читайте також: Дефолту не буде: західні кредитори погодилися відстрочити погашення боргів України
— Яка ситуація щодо наших боргів перед міжнародними кредиторами, зокрема Світовим банком та МВФ?
— Перемовини між Україною та Світовим банком і МВФ можливі. Щоправда, ймовірність того, що за їх наслідками буде реструктуризація — дуже низька. Сутність цих інституцій така, що борги по ним не реструктуризуються.
Суто теоретично, можливо, щось таке й буде, проте вірогідніше за все — ні. Коли ми говоримо про борги перед МВФ, то просто запроваджується нова, більша програма і старий борг реструктуризується через новий. Іншими словами відбувається рефінансування.
— Але ж у нас війна, то чому б міжнародним інституціям не списати борги?
- Україні ніхто не списуватиме борги. В рамках реструктуризації, яку ми зараз провадимо, теоретично, можливо, що Україна запропонує списати частину боргу. Повторюсь, в рамках процесу реструктуризації.
- Поговорімо про стабільність нашої фінансової системи. Чи не спричинить війна ще одну, на жаль, вже звичну для України проблему, так званого банкопаду?
- Зараз немає причин вважати, що ми на порозі такої кризи. Більшість банків, особливо провідних, в хорошому фінансовому стані. Тож, система регулюється і в цю кризу та війну ми увійшли з дуже добрим станом банківської системи. Перед початком війни вона була найнадійніша за всю історію. Цей запас міцності дозволяє зараз нормально триматися.
Читайте також: «Інформаційні атаки проти українських банків йдуть із росії», — Андрій Дубас
— Такого запасу міцності повинно вистачити на війну?
- Поки що його вистачає. Надалі все залежатиме передовсім від війни.