Як відомо, основною метою процедури банкрутства є справедливий розподіл майна неплатоспроможного боржника між його кредиторами. Очевидним є і той факт, що банкрутство є колективною процедурою, відповідно до якої сукупність визнаних судом вимог кредиторів корелюється щодо усього майна (активів) боржника для отримання належного у процентному відношенні відшкодування з конкурсної (або ліквідаційної) маси боржника. В цьому є суть правової природи відносин банкрутства — максимально ефективне використання майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Втім, навіть за мирних часів було дуже важко забезпечити «справедливість» розподілу вимог кредиторів. Історично так склалось, що чи не єдиним «дієвим» способом забезпечення зобов’язань в Україні стала застава. Адже саме наявність застави надає кредитору можливість сподіватися, що зобов’язання буде виконано в повному обсязі та в узгоджені строки. Проте навіть за таких умов в судовій практиці були непоодинокі випадки, коли заставні кредитори стикались з проблемою неможливості задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, в тому числі під час процедури банкрутства боржника. При цьому 99,9% заставних кредиторів завжди були невдоволені тим, що їх заставне майно реалізовувалось не за найбільш високою ціною. Підкреслимо, що йдеться навіть не про продаж за ринковою (реальною) ціною, а просто не за «найбільш можливою високою» ціною.
Навряд чи можна припустити, що кредитор буде сам собі шкодити в цьому питанні. Однак, як не дивно, саме такою незрозумілою поведінкою вирізняються представники Укрексімбанку в справах про банкрутство АТ «Богдан Моторс».
Цей заставний кредитор банально не хоче отримувати більше грошей в рамках своїх вимог до боржника. Насамперед так відбувається через те, що банкіри в кращих традиціях державного апарату оскаржують в судах все що можна і не можна, без особливого сенсу та економічних причин. І як наслідок — своїми діями представники Укрексімбанку не тільки не сприяють «справедливому» розподілу вимог кредиторів, але й фактично зменшують навіть теоретичну можливість отримання коштів для інших, незаставних кредиторів.
Звернімось до фактів, які в тому чи іншому варіанті вже висвітлювались в ЗМІ.
Справа про банкрутство АТ «АК «Богдан Моторс» № 904/6691/20 була відкрита в грудні 2020 року. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
Однак Укрексімбанк послідовно оскаржував у суді ледь не кожний крок арбітражного керуючого: банку не подобалось й сам факт відкриття банкрутного провадження стосовно АТ «Богдан Моторс», й порядок визначення ціни заставного майна, й навіть формування лотів під час аукціонів, власне як і результати самих аукціонів в тому числі.
Перший аукціон з продажу майна АТ «АК «Богдан Моторс» від
Аукціон від
Перші реальні гроші банк міг отримати за результатами аукціону від 3 травня 2022 року. Під час аукціону його переможцем було визнано ТОВ «Містраль Центр». Втім сплата вартості лоту за ринкову ціну (що вже є дивовижним в умовах війни) була відтермінована з об’єктивних причин.
Однак банку раптово захотілось «забрати майно на себе», і під час проведення другого повторного аукціону (27 травня) фінансова установа несподівано викупила власне ж заставне майно, причому на суму меншу на 9 млн грн. (у порівнянні з результатами першого аукціону).
Саме результати аукціону від 27 травня й будуть переглянуті в суді 28 липня, оскільки ТОВ «Містраль Центр» вже готове сплати ту саму більшу (!!!) ціну, доводячи це в судовому порядку.
В ЗМІ вже є коментар позивача з цього приводу:
«На даний момент ми готові повністю сплатити суму лоту, яка становить 60 945 280 гривень 00 копійок. Жодні інсинуації з приводу того, що ми десь «раптом передумали», не відповідають дійсності. В судовому засіданні, яке відбудеться 28 липня 2022 року, готові надати усі докази як з приводу об’єктивних причин неможливості сплати ціни аукціону станом на 27.05.2022, так і наявністю коштів станом на сьогодні. Крім того, ми двічі направляли листи до правління банку з проханням підтримати нашу позицію в якості переможця аукціону, щоб якомога швидше завершити усі фінансові питання з найменшими витратами для усіх. Натомість були змушені зайти в судовий процес щодо визнання другого повторного аукціону таким, що відбувся, саме через незрозумілу політику заставного кредитора. Замість раціональної поведінки щодо швидкого отримання реального погашення зобов’язань, представники Укрексімбанку демонструють активну протидію нашим намаганням визнати аукціон таким, що відбувся. Тільки протягом
Однак питання навіть не в тому, що хоче чи не хоче банк. Власне, це справа кожного — погоджуватись на реальне погашення своїх кредиторських вимог чи просто списати збитки з балансової вартості. Проте в рамках ліквідаційної процедури можливий ще не один аукціон з продажу майна банкрута. І якщо в рамках кожного з них заставний кредитор буде так легко «розкидуватись» 9 млн грн, то, звичайно, що для інших кредиторів (в тому числі, й для податкової, а для держави зараз важлива кожна копійка) не залишиться нічого.
А тим часом банк продовжує гратись у судові процеси заради процесів.
Зокрема, 13 липня Укрексімбанк попросив суд прийняти відмову від своєї апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі № 904/6691/20. Йдеться про скаргу, яку банк подавав стосовно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2022р. у зв`язку з незгодою з затвердженими умовами продажу майна АТ «Богдан Моторс». Ось так, через півроку судових процесів, банк раптом вирішив, що об`єднання всього майна боржника в один лот особливо не впливає на привабливість вказаного лоту для потенційного покупця.
Тепер цікаво, чи не передумає банк і 28 липня, і не скаже «на біле — біле», що отримати 60 млн грн значно краще, аніж 51 млн грн…
Хоча ні, не передумає. Адже вже 22 липня 2022 року Укрексімбанк подав нову апеляційну скаргу в справі продажу майна «Богдан Моторс». Тепер йому не подобається, що Господарський суд Дніпропетровської області задовільнив заяву ТОВ «Містраль Центр» №б/н від 31.05.22р. про застосування заходів забезпечення позову у справі про визнання переможця аукціону від 3 травня.
Ось така круговерть апеляційних скарг від банку, який за будь-яку ціну не хоче справедливого погашення і своїх, і чужих кредиторських вимог.