Попри постійні обстріли рашистами наших міст, багато людей ігнорують сигнали повітряної тривоги, а дехто й досі не знає, як поводитись під час ракетних атак, якщо вони застали серед вулиці. На жаль, укриттів не завжди достатньо. Ба більше — чимало з них непридатні для захисту й у разі влучання снаряда можуть стати могилою для людей, що там ховаються. Які вимоги до облаштування укриттів і що робити, коли ніде сховатись, читайте далі.
— Найпростішими укриттями є цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні переходи та паркінги, — пояснює «ФАКТАМ» Олександр Кутовий, речник ДСНС у Вінницькій області. — У таких можна ховатись, коли обстріли нетривалі. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.
Сховище — це герметична споруда вже тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Біля вхідних дверей до укриття має вивішуватися табличка розміром 50×60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів. Взагалі раджу всім громадянам уточнити телефоном або на офіційному вебсайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів. Випишіть кілька адрес і заздалегідь пройдіть маршрут туди та перевірте стан їхньої готовності. В будь-якому випадку маєте максимум до 20 хвилин, щоб сховатись.
— В чому різниця між укриттям та бомбосховищем?
— Такого поняття як «бомбосховище» нема, є захисна споруда цивільного захисту. Вона поділяється на сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
— Які вимоги до облаштування укриттів існують?
— Зазначу, що їхнє облаштування та експлуатація знаходяться на контролі органів місцевого самоврядування. Вони розміщуються у підвальному або цокольному поверхах, можливо, на першому поверсі. Але тоді мають бути огороджувальні будівельні конструкції необхідних захисних властивостей. Щодо закладу освіти, то укриття розташовується в основній будівлі, або ж у безпосередній близькості до неї, але не далі 100 метрів.
Укриття має бути забезпечено електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот. Має бути не менше ніж два евакуаційні виходи, один з яких може бути аварійним. Приміщення мають мати рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання. Висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м, а виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій - не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів має бути не менше ніж 0,9 метра.
Необхідні захисні властивості, як правило, забезпечують об’єкти зі стінами 2−2,5 цеглини завтовшки, або з блоків чи панелей товщиною від 56 сантиметрів. Основні приміщення, призначені для укриття населення, повинні мати примусову або природну вентиляцію. Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування у них впродовж не менше 48 годин.
Додам, що укриття не можна розміщувати поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями.
— А що робити, якщо під час ракетного обстрілу особа на вулиці й поруч нема укриття?
— Коли почули свист снаряда, а за 2−3 секунди пролунав вибух, то відразу падайте на землю. Потрібно закрити голову руками або сумкою. Після вибуху першого снаряду швидко пошукайте місце, де можна сховатися. Це може бути хоча б мінімально заглиблене укриття. Крім того, схованкою можуть бути підземні переходи, метро, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр та каналізаційний люк.
Коли обстріл застав вас у транспорті, то вимагайте негайної зупинки та відбіжіть чим далі від дороги. Лягайте на землю, закрийте долонями вуха та відкрийте рот. Такі дії врятують вас від контузії. Категорично не раджу ховатись в під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій. Бо так ви ризикуєте опинитись під завалом або травмуватися. А ще не приступайте до розбору завалів самостійно, слід дочекатись фахівців з аварійно-рятувальної служби.
Як повідомляли «ФАКТИ», 4 серпня внаслідок обстрілу ворогом зупинок громадського транспорту в центрі Торецька Донецької області загинули 8 людей, поранення отримали 4 особи, з них — троє дітей віком від 8 до 15 років. Всього від початку повномасштабної збройної агресії росії проти України постраждали більше тисячі дітей: 359 загинуло та 700 отримали поранення.