З початку війни до інсультного відділення Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. академіка О. І. Ющенка звернулися близько 400 пацієнтів. Медики констатують: кількість хворих, серед яких найбільше переселенців, невпинно зростає, особливо у важкому стані. А однією з причин цього є війна з росією, адже через бойові дії та окупацію люди просто не мають змогли вчасно звернутись по допомогу.
— Кожного тижня виписуємо з відділення до 130 пацієнтів, які потрапили до нас у важкому стані з діагнозом «гострий інсульт», — розповіла «ФАКТАМ» завідувачка інсультного відділення Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка Тетяна Височанська. — Зайнятість ліжок — понад 100%, тому довелось розгорнути їх більше ніж стандартних 25. Змінився термін перебування через це, якщо колись людина була у стаціонарі 10−12 днів, то нині вдвічі менше. Тенденція така, що збільшилась кількість летальних випадків — на місяць їх в середньому 4−5 випадків, такого раніше в нас не було. Хворі запущені соматично, мають серйозні кардіальні патології, аритмії, застійні явища у легенях, не просто скаржаться на оніміння, а з відсутністю рухів у кінцівках. Примітно, що інсульт важко протікає не лише у пацієнтів літнього віку, а й в молодшої категорії населення. Раніше більший відсоток хворих були люди 60−70 років, наразі ж це 40−50-річні. Пацієнтам, які до нас поступили, проводимо тромболітичну терапію або хірургічне видалення тромбу. Наше завдання — зберегти життя, а ось на його якість вплине тільки реабілітація, яка займає тривалий процес. І це не таблетки чи крапельниці, тут має працювати ціла команда — лікар, пацієнт та його рідні.
— Як саме війна вплинула на збільшення кількості пацієнтів з важким інсультом?
— У палатах багато переселенців з областей, де люди перебували в окупації чи були свідками бойових дій. Відповідно, вони отримали психоемоційні перевантаження, нервові стреси, що призвело до підвищення тиску, проблем із серцем, дались взнаки супутні хвороби. Люди через війну не мали змоги вчасно звернутись до медиків, або їм просто було не до того, це теж зіграло свою роль. Крім того, важлива інформаційна складова. Раніше частіше по телебаченню виступали лікарі, розповідали про інсульти і про те, як їх уникнути. Зараз у зв’язку з війною про це не згадують, бо є більш нагальні питання. Тому люди необізнані, а сімейні лікарі мало приділяють уваги даній проблемі, не ведуть бесід з пацієнтами. Це ж стосується і кардіологів, і ендокринологів, бо чи не кожен другий пацієнт — із цукровим діабетом, це теж фактор ризику інсульту.
— Що ще негативно впливає на розвиток цієї хвороби і як її розпізнати?
— Куріння і алкоголь, підвищений рівень холестерину в крові, малорухливий спосіб життя, зайва вага та ожиріння. Зазвичай сигналами ймовірності інсульту є повна або часткова слабкість, відсутність рухів в руці чи нозі з одного боку тіла. Попросіть людину у цьому випадку підняти й утримувати випрямлені руки або ноги, одна буде відставати від іншої або обидві виявляться нерухомими. Шаткість при ходьбі, втрата рівноваги, порушення координації і запаморочення — теж прояви інсульту. Попросіть людину посміхнутися: вона не зможе або посмішка виявиться кривою. При інсульті можуть бути порушення мови, зору на одному або двох очах, відчуття двоїння, утруднення ковтання, головний біль, нудота. Можливе мимовільне сечовипускання — зазначені зміни виникають частіше вночі, а вдень — після фізичного навантаження або емоційного напруження.
— Чи можна уникнути інсульту?
— Звісно, профілактика — тут найголовніше. Змінюйте спосіб життя: не нервуйте, займайтеся спортом, схудніть, вживайте менше солі, правильно харчуйтеся, приймайте постійно ліки, якщо у вас гіпертонічна хвороба! Не паліть, не зловживайте спиртним, більше прогулянок на свіжому повітрі, менше стресу. За можливості менше дивіться новини, якщо ви сильно вразливі.
Раніше лікар Євген Скрипник розповів, чи можуть панічні атаки призвести до інфаркту та інсульту.