З початку відкритого вторгнення росії в Україну відома у світі метеорологиня, полярниця Світлана Краковська дала понад 100 інтерв'ю іноземним мас-медіа, пояснюючи зв'язок нинішньої війни зі змінами клімату. «Я була вражена, коли одне з найавторитетніших світових видань „Вашингтон пост“ процитувало мене у статті разом із президентом США Джо Байденом та президентом України Володимиром Зеленським», — розповіла «ФАКТАМ» завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська.
— Які конкретно ваші слова цитували «Вашингтон пост» і, наскільки мені відомо, «Ґардіан», ВВС та багато інших іноземних видань? — запитую Світлану Краківську.
— Напевно, всі знають, що причиною глобального потепління є те, що індустріальна революція, що почалася ще в середині позаминулого століття, досі супроводжується масовим використанням викопного палива — нафти, вугілля, газу. Спалюючи його, людство викидає в атмосферу величезні обсяги парникових газів. Бюджет росії більш ніж на 50% формується за рахунок доходів саме від продажу викопного палива. Якби не ці колосальні фінансові надходження, путінський режим не зміг би напасти на Україну — рашисти не мали б на це грошей. Тому я казала та продовжую казати іноземцям, у тому числі на зустрічах із депутатами Європарламенту: «Хочете допомогти нам у війні з росією? Добивайтеся не лише збільшення військової та економічної допомоги Україні, а й скорочення споживання нафти та газу у своїх країнах. Запроваджуйте повне ембарго на енергоносії з росії». Саме значне падіння доходів від експорту нафти та газу стане ахіллесовою п'ятою путінського режиму.
З грудня цього року ЄС має відмовитись від російської нафти. Але газ купуватиме. Я говорила європейським парламентарям про таку позицію щодо газу з росії: «Це не екологічно, не економічно і не етично».
— Як конкретно можна швидко зменшити споживання органічного палива? Форсованими темпами будувати сонячні та вітрові електростанції?
— Так, але не лише це. Істотного скорочення споживання викопного палива можна досягти шляхом економії електроенергії та тепла. Як заощаджувати? Тут є кілька шляхів. Потрібно активніше впроваджувати енергоефективні технології, більше грошей вкладати в утеплення будинків. До того ж кожен із нас має привчити себе менше споживати. Точніше, не купувати й не споживати зайвого. Скажімо, якщо маєте пристойні модні кросівки, то не піддавайтеся спокусі придбати ще одні тільки тому, що вони продаються зі знижкою. Не купуйте зайвих продуктів. Не викидайте непотрібні, але добротні речі на смітник — віддайте їх благодійним організаціям, щоб ці речі послужили іншим людям. Такий підхід змусить промисловість менше виробляти та, як наслідок, менше витрачати енергії.
Вже в перші години війни я публічно оприлюднила тезу про те, що, оскільки зміна клімату викликана використанням викопного палива, а доходи від продажу нафти й газу дали російському диктатору фінансову можливість напасти на Україну, ці проблеми пов'язані і можуть вирішуватися разом. Із заявою про це я виступила на засіданні Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, яке проводилося онлайн. Взагалі, ця організація суто наукова, підкреслює, що вона поза політикою. Але ж подій, подібних до тієї, що сталася того дня, не було після закінчення Другої світової війни. Тому я дозволила собі говорити про політику. До речі, тоді взяв слово й вчений-делегат від росії. Він сказав, що шокований тим, що його країна розв'язала війну, і що вони — інтелігенція — також винні у цьому. Тому що займалися суто наукою та не звертали уваги на необхідність будувати громадянське суспільство. Хоча засідання було закрите, те, що на ньому відбувалося, вийшло назовні. Я не знаю, що сталося після цього із російським ученим. Мабуть, серйозно покарали. Коли мене про це запитують, відповідаю, що мені байдуже. Хоч і шкода його — виступив він добре, правильно все сказав.
— Людству вдається зупинити глобальне потепління?
— Є надія, що вдасться призупинити темпи його зростання. Вони значно збільшилися з початку 1990-х.
Одним із наслідків глобального потепління є збільшення кількості та інтенсивності екстремальних явищ. Ось свіжий приклад: за повідомленням Reuters, дощі та повені в Пакистані за останні кілька тижнів вплинули на понад 30 мільйонів людей, заявив міністр зі зміни клімату країни Шеррі Рехман, назвавши ситуацію «гуманітарною катастрофою епічних масштабів».
— Наскільки зросла температура з початку індустріальної ери?
— За понад 100 років вона збільшилася в середньому на планеті на 1,1 градуса (це багато). Але у кожному окремому регіоні Землі показник зростання температури різний. Скажімо, на території України потеплішало за цей період на 2 градуси. У росії — ще більше.
— Який сценарій зміни клімату вважається вченими найімовірнішим?
— Заходи, які вже вживають та планують у майбутньому запровадити уряди країн, мають утримати зростання середньої температури по планеті в межах 1,5 градуса до кінця нинішнього століття. Найгіршим зі сценаріїв є підвищення температури за цей період на 4 градуси. Якщо цей найстрашніший сценарій все ж таки справдиться, то, боюся, життя на Землі стане неможливим.
До речі, ймовірно, багато хто чув про острівну державу Тувалу, що знаходиться посеред Тихого океану. Прем'єр-міністр цієї країни нещодавно записав відеозвернення для делегатів країн на кліматичній конференції Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що відбулася минулого року в Глазго. Спочатку це був звичайний виступ: високопосадовець у піджаку, сорочці та краватці розповідав про нагальні питання. Раптом камера від'їхала і стало видно, що прем'єр-міністр стоїть до пояса у воді. Тоді він сказав: «Я стою на тому місці, де ще нещодавно була територія нашої держави». Тувалу поступово поглинає океан, тому що його рівень зростає через глобальне потепління. Так от, якщо вдасться втримати збільшення середньої температури на планеті в межах 1,5 градуса, то повністю Тувалу не потоне.
— Світовий океан називають «кухнею погоди»? Як ще, окрім підвищення рівня води, на нього вплинула зміна клімату?
— Одна з головних проблем — це надмірне нагрівання океанів. Тут слід сказати, що в океанах живе безліч мікроорганізмів, які називаються фітопланктоном. Він дуже любить поглинати газ вуглець, збільшення якого в атмосфері є одним з основних факторів глобального потепління. Завдяки фітопланктону протягом тривалого часу екосистема планети зберігала відносну стабільність клімату. Але останніми десятиліттями вуглецю стало так багато, що навіть колосальна маса фітопланктону не може впоратись з утилізацією надлишку СО2 в атмосфері. Тому, до речі, маємо ще один негативний наслідок глобального потепління — так зване закислення океанів.
— Наскільки більше вуглецю стало в атмосфері Землі через спалювання людством викопного палива у промислових масштабах?
— Щоб усім було зрозуміло, скажу: такої концентрації СО2, як зараз, не було принаймні останні 2 мільйони років. З доіндустріальних часів його концентрація збільшилася майже вдвічі. І проблема полягає не стільки навіть у самій концентрації, скільки у швидкості, з якою вона зростає. Ні кліматична система, ні людство не встигають адаптуватися до таких надстрімких змін.
Щодо стану океану слід зазначити ще те, що вода здатна акумулювати у собі велику кількість тепла. Цей процес відбувається повільно. І так само повільно океани будуть віддавати тепло. Як я вже сказала, вони дуже нагрілися. Це прогрівання фіксують до глибини 2 кілометрів. Тому, якщо навіть ми зможемо прибрати всі чинники, що призводять до глобального потепління, океани все одно ще багато років позбавлятимуться зайвого тепла.
— Але поки що вони продовжують отримувати більше тепла, ніж віддавати?
— Так. Щомиті Світовий океан поглинає стільки енергії, скільки звільнилося б від 6 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму.
— Як глобальне потепління надалі впливатиме на погоду в Україні?
— Взимку кількість морозних днів буде постійно зменшуватися, а температури влітку — зростатимуть. Збільшуватиметься і кількість екстремальних погодних явищ — сильних злив, поривів вітру, смерчів тощо.
— Що чекає у майбутньому на Причорноморські степи?
— Вони можуть перетворитися на напівпустелі.
— Жахлива спека, подібна до тієї, що була цього літа в Європі, буде й в Україні?
— Певно, що так. До речі, ЗМІ повідомили, що через екстремально високі температури в Європі цього літа загинули понад 2 тисячі людей. На жаль, є багато інших випадків масової загибелі людей та великих матеріальних збитків через погодні катаклізми, спричинені змінами клімату. Тому закликаю боротися із цим не менш серйозно, ніж із тероризмом. Одним зі шляхів має бути перехід на екологічно чисті та енергетично ощадливі технології. Загалом такий перехід також дозволить запобігти накопиченню ресурсів диктаторами, які утримують владу завдяки продажам викопних видів палива — газу та нафти.
— Яким чином слід реагувати українським фермерам на кліматичні зміни?
— Поки їм вдається адаптуватися: вони починають займатися новими для України сортами та культурами, дехто встигає виростити по 2 врожаї за сезон. Але надалі через зростання нестачі опадів доведеться запроваджувати технології крапельного зрошення, що дозволяють максимально раціонально використовувати воду.
— Де на території України найвищі температури?
— Абсолютним рекордсменом є Луганськ, де зафіксовано найвищу та найнижчу температури за всю історію спостережень: плюс 42 та мінус 42 градуси.
Раніше відомий американський аналітик, письменник і журналіст Фарід Закарія зазначив у своїй статті в The Washington Post, що головною проблемою економічної війни проти росії є її беззубість. Війна не враховує енергетику, а російська економіка ґрунтується на енергетиці. Доходи від продажу нафти та газу формують половину бюджету уряду росії.
На фото у заголовку: Світлана Краковська: «Якщо у вас пристойні модні кросівки, не піддавайтеся спокусі придбати ще лише тому, що вони продаються зі знижкою. Не купуйте зайвих продуктів. Не викидайте непотрібні, але добротні речі на смітник — віддайте їх благодійним організаціям, щоб ці речі послужили іншим людям. Такий підхід змусить промисловість менше виробляти і, як наслідок, витрачати менше енергії» (фото із сайту https://uhmi.org.ua)