Втрати російської армії на сьогодні, за даними українського Генштабу, вже становлять понад 50 тисяч солдатів убитими. Ворог безуспішно намагається атакувати на кількох ділянках фронту, проте не має майже жодних успіхів. З іншого боку, і звільнення тимчасово окупованих територій силами ЗСУ просувається не так швидко, як хотілося б багатьом. Вже начебто й неофіційно оголошувалося про перехід до великого контрнаступу в Херсонській області, але у зведеннях ми бачимо інформацію про звільнення лише кількох населених пунктів. Така очікувана перемога України переноситься на пізніший термін?
Про те, як може змінитися ситуація на фронті цієї осені, коли Україна почне звільняти свої тимчасово окуповані території, про можливості ядерного удару з боку росії «ФАКТИ» поговорили з військовим експертом Олегом Ждановим.
— Олеже, розкажіть, який ваш прогноз на осінь — зиму? Чи зможемо ми незабаром говорити про якісь суттєві перемоги України, такі як звільнення тимчасово окупованих територій?
— Я думаю, що, звичайно, зможемо, — упевнений Олег Жданов. — Ми зараз перебуваємо у тій стадії, коли переходимо від позиційної війни до контрнаступальних дій. А от коли такі дії перейдуть у великий контрнаступ? Про це поки що складно говорити. Все залежатиме від надходження зброї. Але перспективи у нас добрі. Я думаю, що восени ми вже зможемо і Херсон звільнити, і не лише його.
— Контрнаступ зможе вже безповоротно зламати всі окупаційні плани росії?
— Річ у тім, що російська армія поступово знижує свій загальний потенціал. Вони вже зараз не в змозі йти у якийсь повномасштабний наступ. У них через великі втрати знижується якість особового складу. А в нас, навпаки, боєздатність армії лише зміцнюється завдяки тому, що ми маємо можливість продовжувати навчати свій особовий склад, що в Україну приходить дедалі більше сучасної західної військової техніки. Нині чаша терезів уже схилилася на наш бік.
— Що зараз відбувається на півдні нашої країни? В Інтернеті багато писали про те, що ось-ось, уже з дня на день українська армія перейде в контрнаступ і почне звільняти Херсон. Навіть називалися конкретні дати, які залишилися позаду. Але про якісь серйозні успіхи нашої армії поки що нічого не чути. Надходять повідомлення про звільнення кількох сіл на Херсонщині. Але це й раніше відбувалося. Натомість активізувалися російські пропагандисти, які почали розповідати про те, що український контрнаступ ніби=то захлинувся у крові. Що Україна щодня втрачає тисячі своїх воїнів. А що там справді відбувається?
— Почнемо з того, що офіційно про контрнаступ ніхто з українського боку нічого не говорив. Так, були спроби перейти в атаку на окремих ділянках лінії фронту. Але це не початок того найбільшого контрнаступу на півдні України. Це лише контрнаступальні дії. Генеральний штаб був змушений гасити всю цю ейфорію, яка утворилася в суспільстві після низки повідомлень в Інтернеті про те, що вже ось-ось Херсон повернеться додому.
І тут у російських ЗМІ почали писати про те, що нібито оголошений раніше український контрнаступ провалився. Як пропаганду росія справді використовує фейк про великі втрати в українській армії. Чекайте, то якщо в українській армії великі втрати та контрнаступ захлинулося, то чому росіяни досі ще не біля Миколаєва?
— Ну, а щодо цієї цифри — 1000 убитих українських солдатів на день?
— Скажімо так, ця цифра, м'яко кажучи, дуже перебільшена. На Херсонщині на сьогодні ситуація наступна: відбувається планомірне знищення сил противника на правому березі Дніпра. Знищується і логістика ворога. Рано чи пізно настане момент, коли росіянам потрібно буде або тікати із захоплених територій, або здаватися в полон.
— Як і раніше, залишається загроза повторного нападу на Україну з боку білорусі. Про це говорять, мабуть, із квітня. Але поки що звідти відбувається обстріл наших територій ракетами. Чому лукашенко досі не відправив своїх військ до України, відкривши таким чином другий фронт? Він що, не послухався путіна?
— Якщо лукашенко накаже своїм збройним силам перейти кордон України, це буде його останній наказ на посаді президента білорусі. Він це чітко розуміє. Тому що після цього він путіну тільки заважатиме на цій посаді. путін вимагає від лукашенка не лише вступити в цю війну, а й підписати договір про створення союзної держави, щось на кшталт Радянського Союзу у версії 2.0. І поки лукашенко сидить на власних багнетах, під прикриттям білоруської армії, він почувається більш-менш захищеним. Ситуація наступна: щойно лукашенко віддасть наказ на участь збройних сил білорусі у військових діях проти України, то ЗС білорусі автоматично перейдуть під управління генштабу російської федерації.
— І лукашенко залишиться один, без військової підтримки своєї армії?
— Абсолютно вірно. І далі путіну лукашенко тільки заважатиме, оскільки він залишиться єдиною перешкодою на шляху створення єдиної союзної держави з росією. Бацька це добре розуміє і тому дозволяє використовувати свою територію для ракетного обстрілу України, віддає свої боєприпаси, свою військову техніку. Тому Лукашенко дозволяє російським вербувальникам вербувати колишніх силовиків білорусі для участі у війні на боці російської федерації.
— Поговоримо про ситуацію у Криму. Останнім часом дедалі частіше на тимчасово окупованому українському півострові вибухають і горять військові аеродроми, склади… Пам'ятаю, путін погрожував у разі спроби звільнення Україною Криму мало не ядерною зброєю. Але якось, можна сказати, путін майже нічим не відповідає на так звану «бавовну» у Криму.
— А росія і не може відповісти. Для того щоб дати «жорстку відповідь» на «бавовну» у Криму, треба визнати, що все це відбувається завдяки Україні. Вони не можуть цього визнати. Тому що таке визнання може для путіна означати поразку. Він же казав, що Крим — це святиня, це скрєпи. Хіба може Україна обстрілювати святиню? Російське суспільство такого зізнання не зрозуміє. Це виходить, що путін офіційно визнав би, що не може захистити «святиню»? Для путіна це буде політичною катастрофою.
— А якщо Україна піде звільняти Крим, у росії все одно замовчуватимуть цей факт?
- Щиро кажучи, не знаю. Річ у тім, що путін загнав себе в глухий кут, оскільки сьогодні в росії править не він, а ідеологія, яку він творив двадцять років. путін навіть мобілізацію у своїй країні оголосити не може, тому що російське суспільство вважає російську армію найсильнішою у світі. Як пояснити суспільству, що потрібно встати з дивана, вимкнути телевізор і йти у військкомат рятувати ситуацію в росії? Тому він і не може визнати, що Україна може знищувати військові цілі у Криму. Він же казав, що Крим — це непотоплюваний авіаносець. А що виходить? На захопленому півострові регулярні повітряні тривоги, якась «бавовна» невідомого походження…
— Чи є взагалі хоч якась умова, за якої путін визнає свою військову поразку?
— Ні, такої умови не існує. Думаю, він мовчатиме до кінця. Поразка може визначитися двома способами: або росія просто мовчки програє…
— Вибачте, як можна програти у війні мовчки?
— путін просто не розповідатиме суспільству, що відбувається. Натомість у самій росії почнуть відбуватися якісь події, які зможуть перекрити інтерес суспільства до війни проти України. Ну, або на той час путін вже не буде президентом.
— У такому разі в путіна все одно залишиться козир у рукаві, яким він лякає весь світ, — ядерна зброя. Якщо поразка росії стане очевидною, він зважиться завдати ядерного удару по Україні?
— Імовірність цього існує. Але є велике «але». По-перше, навколо путіна існує еліта, яка розуміє, що після ядерного удару з ними більше ніхто у світі не матиме жодних справ. Це буде остаточно. Ця еліта намагатиметься перешкодити тому, щоб сталося непоправне. До того ж, як вже заявили США та Великобританія, вони готові будуть у такому разі завдати превентивних ударів по центрах ухвалення рішень.
Іноземна розвідка уважно стежить за ситуацією. Якщо путін віддасть наказ застосувати ядерну зброю, про це у Вашингтоні та Лондоні знатимуть за п'ять хвилин.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що Україна незабаром може перемістити свої ракетні установки Himars ближче до кордонів тимчасово окупованого Криму.