Для українських військових було вкрай важливо звільнити Куп'янськ, адже місто є ключовим логістичним вузлом російських окупантів. Зараз місцеві жителі розповідають про пережите за пів року окупації, і від цих історій просто волосся стає дибки. Фактично тут відбулася ще одна Буча. Зруйновані вщент будівлі, тіла закатованих, море сліз, відсутність світла, води та газу — таким зараз є Куп'янськ, який певною мірою став символом незламності народу й водночас показав, скільки зрадників було навколо. «ФАКТИ» поспілкувались із місцевою жителькою та волонтеркою Світланою Мовчан (задля її безпеки не розголошуємо справжнє ім'я та прізвище, адже бої тривають), яка поділилась радістю та болем від побаченого…
— Усі ж бачили відео, на якому наш Куп'янськ в окупації виглядає наче цілим містом, танцюють люди із російськими «ганчірками-триколорами», — розповідає Світлана. - Інша сторона життя — із неугодними боролись з усіх сил… Забирали на підвали та жорстоко лупцювали шлангами. Мій знайомий, працівник ДСНС, пробув у неволі 41 день. Як втік звідти, закликав інших патріотів тікати. Знаходили закатованих та зі зв’язаними руками чоловіків за місцевою теплотрасою. Якось люди виїхали трохи далі за Куп'янськ у пошуку зв’язку вздовж річки. А поруч течія несла два трупи. Очевидці побачили то все і мерщій тікати.
За пів року мізки людям промили так, що страшно уявити. Їх залякували тим, що зараз прийде НАТО і їх всіх перестріляє. Й треба тікати у Бєлгород чи Сватово. Й повірте, чимало місцевих ховаються не тому, що колаборанти, їм просто не доведеш, що всі ці казочки рашистів — фейки. Люди настільки залякані, що з ними довго доведеться працювати психологам та психіатрам.
— Чому зараз масово люди стали покидати Куп'янськ?
— Наскільки мені відомо, рашисти влучили у насосну станцію і тепер нема води, зникло світло, де-не-де ще є газ… Мобільний зв'язок потроху відновлюють. Житла у багатьох нема, а прильоти так і тривають… Бо ж ці кляті окупанти не можуть так просто лишити місто та піти. От і мстяться! Днями влучило у п'ятиповерхівку, чоловіка з сином врятувала опорна стіна. Я знаю дідуся, який з онучкою та іншою дівчинкою сидять у підвалі гаража, бо їх з власної багатоповерхівки, яка знаходиться далі за Куп'янськом, вигнали вороги, постягували туди техніку… То ж зараз думаю над тим, як вивезти цю родину до обласного центру і десь поселити. Збираю гуманітарну допомогу, ліки, морально підтримую земляків та вірю у ЗСУ.
— Чому Куп'янськ був вкрай важливим містом для рашистів у плані логістики?
— Там знаходиться потужна залізнична станція, через яку до Ізюма та Луганської області окупанти перевозили зброю. То ж це вкрай важливий стратегічний об’єкт. На мою думку, є варіант того, що рашисти просто зітруть із лиця земля наше місто, як це зробили з Ізюмом та Маріуполем… Або ж попри те, що тут висить український прапор, його все одно обстрілюватимуть. Ось днями військовий з нашого краю забіг до хати, а там все перевернуто, рашисти самі ховались у ямі для свердловини. То ж ситуація непроста, потрібно відловлювати ворогів та вбивати на місці.
— Чи є у Куп'янську люди, які отримали російські паспорти?
— Звісно, ще у перших числах березня для гарної російської телекартинки знайшли колаборантів, які з радістю погодились на таке. Що то за люди? А ті, хто гроші міняли зі страшними відсотками, наближені до влади… Друга черга — добровільно-примусова, медики. Я не можу сказати, що там всі зрадники. Були й патріоти. А дехто брав той паспорт, щоб не чіпали й мати можливість далі рятувати людей.
Але всіх рашисти змусили заново писати заяви на взяття на роботу. Сталось це тоді, коли головного лікаря помістили у підвал для допитів і всім медикам перестали виплачувати зарплати. Виживати потрібно було, то ж вони й погоджувались на умови ворога, хоч і платили їм рублями. Ба більше, за три місяці ці лікарі врятували стільки людських життів, особливо немовлят. Зараз я шукаю лікарку пологового відділення, яка у четвер бігла на роботу і її посікло уламками від рашистської ракети. Жінку мають доставити у Харків, то ж потрібно їй допомогти.
А щодо вчителів, то тут ситуація гірша. Хто не погодився співпрацювати, сиділи у підвалах, і потім їм довелось виїхати. Чимало перефарбувались, поїхали на перекваліфікацію у рф і з 1 вересня почали нести «руський мір» українським дітям. Мені на очі трапилась світлина зі спортзалу, де лежали боєприпаси. Тобто рашисти шукали так звані склади, куди б наші бійці не могли бити у відповідь, банально прикривались дітками…
— І як на то все реагували батьки?
— Не пустити дитину до школи не можна було, тому що погрожували поліцією, кримінальною відповідальністю та навіть могли відібрати малечу. Й дехто був готовий навіть мати справу з органами, ніж втратити свою кровинку. Ба більше, рашисти змушували залишатись на гуртки та групи подовженого дня, поруч ставили воєнізовану охорону. І це не для того, щоб захистити дитину, а щоб її не могли забрати раніше рідні. То хіба то не нація нелюдів?! Ще один момент — коли брали дітей до школи, вимагали у батьків ксерокопію паспорта. Для чого? А для референдуму, який мав відбутись 11 вересня.
— Ваш мер Геннадій Мацегора зрадив Україну. Де він зараз?
— Він здав місто, аргументуючи тим, щоб воно вціліло. Потім його за те, що крав гуманітарну допомогу, арештували рашисти. Більше про нього нічого не чули. Додам, що під час окупації із Мацегорою співпрацювала одна з депутаток, яка здала списки бійців та ветеранів АТО зі своєї дільниці. Цих людей так і шукають. Мені здається, що у Куп'янську друга Буча буде… Крім того, під час здачі міста поруч із мером бачили батька одного з чинних нардепів. Чому в органів досі нема до обох питань — незрозуміло.
— Днями українські прикордонники звільнили з підвалу дітей, яких тримали рашисти у Куп'янську. Щось про це знаєте?
— Інформації наразі мало. Знаю, що то студенти Куп'янського медичного коледжу, які своєю позицією не сподобались окупантам, і вони направили їх у фільтраційні табори. Хоча й траплялись підлітки, які погоджувались працювати на окупантів…
Читайте також: «На будинок росіяни скинули авіабомбу, а потім прицільно добивали його з танка»: в Ізюмі під завалами загинула родина з 8 людей
— Після захоплення Куп"янська зник депутат міської ради Микола Маслій, який боровся проти здачі міста росіянам. Уже більше як пів року про його долю нічого не відомо.
— Він свого часу служив у «Айдарі», під час війни став на захист людей. 1 березня у Куп'янську пройшов мирний мітинг, куди місцеві мешканці прийшли з прапорами України та виступили проти окупації міста військами рф. Ті спочатку відкликали Миколу Маслія убік поговорити. Потім почали стріляти та випустили димові заряди. Чоловік зник. Спершу його подавали у списках як військовополоненого. Тепер він безвісти зниклий. Думаю, що до цієї справи причетний мер Мацегора, бо Маслій був його опонентом…
Нагадаємо, на звільненій Харківщині вже виявлено десять приміщень для тортур.
Раніше правоохоронець розповів, що побачив у звільненому від рашистів місті Балаклія.
Читайте також: «Росія повторила в Ізюмі те, що зробила в Бучі. Світ повинен на це відреагувати», — Зеленський