В умовах воєнного стану усе частіше можна почути скарги від пересічних українців про те, що їх банківські картки були раптово заблоковані. З чим це може бути пов’язано та як діяти, якщо опинився у подібній ситуації, «ФАКТАМ» розповіла координаторка проєкту «Юридичний порадник для ВПО», юристка БФ «Право на захист» Дар’я Лисенко.
«Щодо того, чи законне блокування банківських карток під час воєнного стану, повинна сказати, що воєнний стан у більшості випадків не є перешкодою для блокування банківських карток українців, — пояснює Дар’я Лисенко. — Таке «замороження коштів» може відбуватися з різних причин. Подекуди ініціювати блокування може сам власник банківського рахунку, якщо підозрює шахрайські дії. Такі дії також будуть виправданими, якщо він загубив видану йому картку, або якщо її було викрадено. Однак на практиці найчастіше ініціаторами виступають саме банки.
— В яких випадках банки можуть заблокувати банківські картки?
— Спираючись на Закон України «Про банки та банківську діяльність», постанови Національного банку України та власні інструкції, розроблені на їх основі, банки можуть «заморожувати» кошти з різних підстав, зокрема, у разі: закінчення терміну дії картки; введення клієнтом три рази поспіль неправильного ПІН-коду під час здійснення операцій із картою; виявлення нестандартних операцій по карті (так званої сумнівної активності клієнта) або непрямих ознак відмивання грошей; надходження постанови виконавчої служби про арешт майна (коштів) клієнта.
— Чи зникають гроші із картки у разі її блокування?
— Ні, блокування банківської картки не призводить до втрати коштів. Вони й надалі зберігаються на рахунку і нікуди не зникають. Однак враховуючи, що банк зупиняє усі видаткові операції на час блокування картки, нею не можна скористатися ні для зняття готівки, ні для розрахунків, у тому числі інтернет.
— Як щодо нестандартних операцій? В яких випадках вони можуть мати місце?
— Нестандартними для банківських установ можуть бути будь-які фінансові операції, які вибиваються із типової поведінки певного клієнта. Наприклад, високою є ймовірність того, що карта буде заблокована з цієї підстави у разі спроб: здійснити онлайн-платіж на значну суму, якщо до цього картку ніколи не використовували для оплати в Інтернеті; провести розрахунки у різних віддалених один від одного регіонах протягом короткого часу або на велику суму в нічний час; розрахуватися карткою українського банку у регіонах, що віднесені до зон ризику (Латинська Америка, Індія, Індонезія тощо).
— Як щодо благодійних зборів на картку? Чи може це стати причиною блокування рахунку?
— Ймовірність блокування банківських карток, на які надходять благодійні пожертви, а також інші платежі із різних джерел, насправді досить велика. При цьому ризики суттєво зростають, якщо сума надходжень за місяць становить понад 400 тис. грн, або якщо великі перекази на одну й ту саму картку роблять чиновники та депутати. У таких ситуаціях банк за результатами фінансового моніторингу може виявити непрямі ознаки відмивання грошей та запросити від власника рахунку надання доказів щодо походження коштів. Ситуація ускладняється тим, що про такі випадки банківські установи обов’язково мають повідомити Держфінмоніторинг, який у свою чергу зобов’язаний перевірити усі обставини. Подекуди таке розслідування і відповідно блокування коштів на рахунку триває цілими тижнями, навіть якщо власником рахунку надані усі необхідні документи.
— Чи можна якось уберегтись від блокування рахунків під час збору благодійних пожертв?
— Щоб уникнути ризиків «замороження коштів» у разі здійснення благодійних зборів під час воєнного стану, у тому числі для підтримки ВСУ, тероборони, внутрішньо переміщених та інших осіб, необхідно завчасно повідомити банк про мету збору коштів або погодити із ним відкриття окремого рахунку під ці цілі.
— Чи є якісь винятки, коли картку не можуть заблокувати взагалі?
— Так, такі винятки передбачені на період воєнного стану. Зокрема, наразі заборонено: відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії рф, у період такої окупації; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни росії). При цьому українцям дозволено здійснювати видаткові операції (знімати готівку, розраховувати та здійснювати онлайн-платежі) з арештованих рахунків за умови, що сума стягнення (боргу) не перевищує 100 000 грн.
— Як діяти, якщо картку все ж заблокували?
— Якщо банк не надіслав повідомлення про причини блокування банківської картки, варто самостійно звернутися до служби підтримки клієнтів (за телефоном, онлайн) або його найближчого відділення для з’ясування підстав «замороження» коштів на рахунку. Залежно від отриманої відповіді подальші дії можуть відрізнятися: від замовлення нової картки до оскарження постанови про накладення арешту на майно в судовому порядку. В останньому випадку безкоштовну правову допомогу можна отримати від юристів БФ «Право на захист» та 24/7 у чат-боті «Юридичний порадник для ВПО».
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як під час війни продати квартиру за довіреністю, а також хто має право в умовах воєнного стану достроково вийти на пенсію за віком.
Фото «ФАКТІВ»