На тлі своїх очевидних невдач у війні кремль знову погрожує ядерним ударом — ці погрози, переконані й наші західні союзники, й українська влада — не варто недооцінювати. Про те, що російську армію загнано в кут і путін може піти на крайній крок, в інтерв'ю ВВС днями заявив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Те, що цього разу путін, ймовірно, не блефує, в інтерв'ю телеканалу CBS News казав і президент Володимир Зеленський.
З огляду на останні події і заяви як ніколи актуальними стали поради про те, як поводитися у разі ядерного удару. Блогер Роман Павлюк із Intellias Ukraine на своїй сторінці у Facebook поділився основними рекомендаціями для цивільного населення, розробленими на підставі його знань з ядерної фізики та відомостей, які почерпнув на заняттях з цивільної оборони.
Цитуючи пост Романа, ми прагнемо в жодному разі не налякати, а попередити наших читачів — і публікуємо поради, які можуть урятувати життя. За словами Романа, врятуватися можна навіть у тому випадку, якщо ви опинилися в епіцентрі ядерного вибуху.
Тривожний ядерний заплічник
Що можна і потрібно зробити вже зараз — зібрати так званий тривожний рюкзачок.
«Зважте, що це все на додаток до стандартного „заплічника“, про збір якого я розказувати не буду. Усе подане нижче з розрахунку на людину. Також всі речі треба запакувати або в поліетиленові пакети, або тримати в оригінальній запечатаній упаковці. Це важливо!» — пише Роман Павлюк і перераховує, що має бути у рюкзаку:
1. Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна напівсинтетична тканина.
2. 5 шт поліетиленових дощовиків.
3. 5−10 пар бахіл, можна медичні.
4. Рулон сміттєвих пакетів, бажано чим потовстіших.
5. 6 шт респіраторів FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!
6. Скотч, ідеально армований, по факту будь-який.
7. 4 пари гумових господарських рукавиць.
8. 1 шт окуляри робочі, такі як для роботи з болгаркою.
9. 3 упаковки паперових салфеток.
10. 2 флакони змивки для лаку для нігтів.
11. 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки — тим краще.
12. Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні.
13. Карти місцевості або куплені, або роздруковані з Інтернету. Олівець, ручка у придачу.
14. Ну і головне: лічильник Гейгера або він же детектор радіації. Його купляємо один на сім’ю. Само-собою, слід потурбуватися і про павербанк і/або батарейки для нього (нормальний детектор радіації з трубкою Гейгера коштує 100−170 дол. Так, немало, але від нього буде залежати ваше виживання. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу).
15. (Опціонально) Радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Тим не менше, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, так як вона буде зруйнована у результаті вибуху.
Що робити, якщо ви почули сповіщення про ядерну небезпеку?
Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти. Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Виключаємо телефон, виймаємо всі метали і електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями.
У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.
Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану (а якщо ні, то розпишу згодом що робити).
1. Одягаємо маску FFP3.
2. Одягаємо рукавиці.
3. Одягаємо дощовик.
4. Одягаємо окуляри і бахіли.
5. Обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК. Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище. І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри і все інше.
Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12−24 години, так як ви не знаєте, де більш небезпечно — у середині чи назовні. Навіть залишаючись всередині, старайтесь захисти органи дихання тим, що є під руками — морлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год вже виходимо і йдемо до евакуації.
Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.
Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації — тоді назад в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години!
Беремо зі собою рюкзак, попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню. Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.
Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед. Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10−15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, за можливості.
Як правильно використовувати засоби захисту?
- Кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8−10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.
- Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.
- Якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (Якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ИПП-8.
- Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.
- Якщо попали під дощ — зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці)
- Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.
- Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших.
- (Майже) вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні.
- Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».
- Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски, викидаєте.
- Дотримуєтеся принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.
Що робити, якщо ядерний удар застав вас на вулиці і у вас немає тривожного рюкзака?
Тут є дві абсолютно дві базові задачі:
1. Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину.
2. Захистити органи дихання: носіть зі собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Вона важить 10 грам, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях вона буде труїти вас все життя.
А далі шукайте воду і прямуйте від епіцентру в сторону евакуації.
Залишатися у підвалі будинку два-три дні, тиждень (навіть за запасу продовольства), Роман Павлюк вважає не найкращою ідеєю — бо звичайний підвал не обладнаний системою фільтрації повітря. Приміщень із такою системою вкрай мало. А тривале перебування у непристосованому приміщенні може лише нашкодити.
Нагадаємо, що радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявляв, що російській стороні було доведено «у приватних каналах» інформацію щодо подальших дій у разі застосування рф ядерної зброї. США пообіцяли «рішучу відповідь» та «катастрофічні наслідки» для росії.
Фото Pixabay