Мобілізація або, як її охрестили, могилізація російського війська показала не тільки боягузтво росіян, не здатних до повстання, а й розкрила величезні проблеми із забезпеченням армії. Голодний, холодний, п'яний і переляканий путінський солдат швидко перетворюється «на труп» під прицілом тверезих, добре екіпірованих і мотивованих українських військових. Судячи з величезних черг на кордоні рф, там це чудово розуміють. Поки з блакитних екранів пропагандисти розповідали про те, як «мочать хохлів», росіян все влаштовувало. Однак щойно батьківщина сказала, що треба йти воювати за кремль, мужні російські чоловіки зібралися і… дружно побігли. Ну, а ті, які не встигли втекти, потрапляють до міцних лап військкоматів і отримують списки, де перелічено все, що потрібно купити перед відправленням на війну. Адже батьківщина, звичайно ж, не забуває своїх солдатів, ось тільки екіпіруватися треба за власні гроші…
Про загороджувальні загони для російських військових, всепоглинальну та рятівну для нас корупцію у рф, а також про те, хто може змістити путіна і чи принесе це закінчення війни в Україні, «ФАКТАМ» розповів політолог Кирило Сазонов, який добровольцем пішов у ЗСУ.
— Кирило, почнімо нашу розмову з мобілізації на московії. Чим ця авантюра обернеться кремлю?
— Насамперед треба привітати ЗСУ із взяттям у полон першого мобілізованого. Це сталося 27 вересня під Куп'янськом. Його призвали до армії у Ростові 22 вересня. Через 5 днів він утік із військової частини, намагаючись чи повернутися на батьківщину, чи піти за кордон, а потрапив до наших у полон. Записав відеозвернення і розповів, що тут багатьох убивають і закликав не їхати в Україну, якщо немає бажання вмирати. Ось вона «перша ластівка».
Загалом, у рф мобілізація проходить дуже показово: світ побачив і зрозумів — нас неможливо порівнювати! В Україні в перші дні війни шикувалися черги до військкоматів, через добу було неможливо записатися до тероборони через повну комплектацію. У росіян черги на кордонах, в аеропортах. Вони біжать куди можуть: у ліс, села. Хтось стріляє у військкомів чи підпалює військкомати. Є й такі, хто протестує, наприклад Дагестан, Якутія, Бурятія.
Не хочуть жителі росії йти воювати й вмирати незрозуміло за що. Мені здається, вони не проти війни, а проти мобілізації. Поки події відбувалися у телевізорі та росіяни, попиваючи пиво, дивилися як успішно «мочать хохлів» — їм це все подобалося. Тепер, коли самим потрібно йти воювати і можна потрапити до «чіпких лапок ЗСУ», війна різко перестала подобається. Вони чудово все розуміли з самого початку!
— Колись Пушкін писав: «Не дай Боже бачити російський бунт, безглуздий і нещадний «. Ось тільки нинішні бунти викликають здивування від безхребетності росіян.
— Бачимо, як автономні республіки на околицях рф активніше пручаються: там бунтують. У самій росії покірність настільки просочила людей, що стала їх другою сутністю. І це сталося не за останні 20 років, а набагато раніше. Пам'ятаєте, як на Майдані відбивали своїх? Тоді ж з'явилася приказка: «В автозак, що горить, нікого не посадять». Зараз ми бачимо: росгвардійці тягнуть дівчину в автозак, а натовп народу, який начебто з нею, бігає навколо і просто все знімає на телефон, не намагаючись відбити її.
У серйозні бунти — не вірю, хоча певні процеси там все ж таки йдуть. Сподіваюся, все закінчиться відколюванням цілої низки регіонів від росії і ми не матимемо цього великого і потворного сусіда в майбутньому.
— Вже й кадиров відмовився виконувати указ путіна та проводити мобілізацію.
— Так, це такий собі бунт з особливими привілеями, правами, умовами. Він може собі дозволити таку непокору. Думаю, його приклад наслідуватиме низка інших регіонів, які не бажають помирати за інтереси путіна.
— Поки що більшість регіонів мовчить і відправляє мобілізованих на війну, а ті веселяться і масово пиячать. Складається враження: на 100 таких алко-воїнів потрібно ще 100 поліцейських, які стежать, щоб вони один одного не повбивали.
- Думаю, загородзагони будуть, це для них не новина. Ця практика випробувана ними у боях. Страшно їм ось і напиваються. Полонені про це самі розповідали.
А ось у ЗСУ сухий закон. Є проста приказка: випив на другій лінії — ти «300-й», випив «на нулі» — «200-й». Десь втратив обережність, реакцію, з'явилося трошки самовпевненості. На ротації — будь ласка. На війні — пити алкоголь не можна! Це небезпечно!
— Можливо, вони заздалегідь починають «зігріватися спиртним». Адже те, у що їх одягають, явно з цим завданням не справляється.
- Відразу наголошу: забезпечення у них на дуже низькому рівні. Це дикість. В українських частинах, навіть у ТРО, яка приймала перші бої у Харківській області, швидко вирішувалися проблеми, включалися волонтери, де могло Міноборони. Їхнє екіпірування просто в жодне порівняння не йде з нашим.
Навіть якщо вони мобілізують 300 тисяч, а це буде чиста піхота, варто розуміти, що зараз так ніхто не воює. Без танків, артилерії і так далі сьогодні неможливий наступ. З цих людей треба робити батальйонно-тактичні групи, додавати «арту», бронетехніку, з якою вони мають певні проблеми: нову виробляти без західних складових не можуть, потрібно розконсервувати стару. При цьому ЗСУ постійно її «мінусує».
— У мережі з'явилися списки того, що російський солдат має купити за свої гроші перед походом на війну. Там вказано все: від шкарпеток до касок.
— Це приголомшливо! Особливо мені сподобалося: «бажано бронежилет та каску». Скажу, що це просто дуже бажано купити. Без каски будь-який уламок вбиває солдата! Голова надто вразлива. Без «броніка» вставати у повний зріст — теж сумнівне задоволення. До нормального екіпірування звикаєш, постійно в ньому знаходишся. Взагалі не зрозуміло — як і чим вони збираються озброювати, екіпірувати армію рф. Реально потрібно багато всього, наприклад, зимовий одяг. Чи є він у військторгах росії? Воювати у цивільному взутті — неможливо. У моїх літніх тактичних кросівках підошва, як у берців. Можна ходити по осколках, склу, обрізкам дроту, шматкам заліза і не переживати за ноги. Звичайні кросівки буквально відразу ж перетворяться на лахміття.
— Дуже сумнівно, що росіяни можуть виробляти взуття для військових гідної якості.
— Напевно, на складах багато «кирзачів», жахливої радянської форми. Воюватимуть у тому, що є. З цього приводу у нас є жарт: росіянам тому дають запас продуктів на добу і пару пар шкарпеток, що якісна форма їм не знадобиться. Довго вони не протягнуть, на короткий час вистачить цього.
Читайте також: Росіяни дійсно запускають низку механізмів, які зменшують санкційний удар по їхній економіці, — Денис Малюська
— Для виправлення ситуації путін звільнив заступника міністра оборони, який відповідав за матеріально-технічне забезпечення. Чи може ротація чиновників змінити ситуацію?
— Не думаю, що цей менше крастиме. На щастя для нас, корупція та крадіжка у російській армії має просто величезні масштаби! Не вважаю, що кадрове рішення на щось вплине: ну не з'явиться за помахом чарівної палички у них нове забезпечення.
— Аналізуючи весь цей треш постає питання, чи може таке військо змінити ситуацію на полі бою?
— Думаю, не може! Завалювати «м'ясом» не вийде. Як кажуть друзі артилеристи: нам все одно, хто йде і скільки. Є квадрат, є координати та відпрацювання ствольною артилерією, системами залпового вогню. На цьому все закінчується.
Ми ж бачимо — вони не хочуть воювати та вмирати, навіть сп'янілі ілюзіями та пропагандою. Тим паче це сп'яніння мине через 2−3 дні перебування на війні. Побачивши реальну кількість поранених, убитих і взагалі обстановку на фронті, протверезіння швидко настає. В тилу завжди все здається інакше.
У нас теж вистачало хлопців, які йшли на емоціях і не зовсім усвідомлювали реальну картину. Розуміння дуже швидко приходило. Але в українців зовсім інша мотивація. Ти розумієш: не можна віддати шматочок території та потім жити спокійно. Вони будуть лізти далі й далі і долізуть туди, куди ми їм дозволимо. Той самий житель Львова, який воює під Бахмутом, захищає зокрема й своє місто.
У росіян мотивація відсутня як така, не кажучи вже про бойовий дух. Там не може йтися про ривки, подвиги з ризиком для життя! Вони воюють з-під палиці, а це зовсім інше. Ми це бачили ще навесні під Лисичанськом. Тоді «на виходи» групи ходили лише з офіцером попереду. Без нього солдати відмовлялися йти. Ось тільки середній офіцерський склад у росії у великому дефіциті (командир взводу, роти), їх хапають, забирають навіть викладачів-теоретиків з училищ, зокрема з Далекого Сходу. А все тому, що вони вибувають. Замінити їх нема кому: офіцера швидко не підготуєш.
— ЗСУ активно знищує не лише офіцерів, а й склади боєприпасів. За вашими спостереженнями як військового, який перебуває довгий час «на передку», зараз відчувається нестача боєкомплекту у загарбників?
— Точні дані може надати Генштаб, який володіє всією ситуацією. Щодо Херсонщини, де зараз воює мій підрозділ, говорити про суттєве зменшення боєкомплекту — передчасно. Вони накривають з обох берегів. Наші працюють, руйнують склади, але поки що у них запаси дуже великі, і ми від артилерії зазнаємо досить серйозних втрат. Це найбільша проблема.
— Виходить, у росіян невичерпні запаси боєкомплекту, попри активну роботу «Хаймарсів» і не тільки?
— Мабуть, у них залишилося багато всього з радянських часів. Як свідчить досвід, хороша чеська чи французька САУшка набагато краща, ніж кілька стволів російської застарілої артилерії, але навіть застаріла зброя та снаряди, якщо їх дуже багато, — велика проблема.
— Нещодавно російський опозиціонер Марк Фейгін, аналізуючи наш контрнаступ і реакцію на нього генералів рф, висловив таке припущення: вони поводяться так, ніби влаштували «італійський страйк», а більшість рішень приймає особисто путін
— Думаю, це не їхнє рішення, путін нікому не довіряє і починає командувати сам. Як з'ясувалося, КДБшник — не бойовий офіцер, не майстер бойового планування. Його команди мають досить хаотичний характер: кожен має займатися своєю справою. У росії, як виявилося, всім керує одна людина.
Читайте також: Секретар радбезу рф патрушев не вважає путіна президентом та може вести свою гру: колишній друг путіна Пугачов
— На вашу думку, чи можуть цю одну людину знешкодити свої ж?
— Такі сценарії можливі. Не можу судити про їхню потенційну підготовку, оскільки це вже найвищий рівень розвідки. Як показує історія росії, «дворцові перевороти», удари табакеркою по голові — значно природніший процес, ніж революція знизу. Повалення путіна можливе, інша справа, хто прийде на заміну. У його оточенні бачимо досить сильні постаті, які здатні на такий крок, але вони не є друзями України та противниками війни. Якщо путіна змістить той же патрушів — навряд чи для нас це обернеться чимось добрим.
Там навколо такі ж яструби, які прагнуть крові. Ми, звичайно, відсвяткували б кончину путіна, але, на жаль, це не означало б закінчення війни.
— У деяких країнах, наприклад Німеччині, готові приймати росіян, які тікають від війни.
— Не поділяю цю позицію. Переконаний: приймати росіян, які не проти війни, а проти мобілізації — помилка. Вона відгукнеться великими проблемами для цих країн. Це ж росіяни: у перший день вони, у кращому разі, скажуть дякую, на другий — нап'ються і почнуть вчити оточуючих жити та писатимуть літери «Z». І так далі. У цьому плані вони невиправні.
Натовп, що тікає від мобілізації, — це далеко не інтелектуальна, творча еліта, не ідейні прихильники західних цінностей та противники диктатури. Це стадо, що тікає від мобілізації, — плоть від плоті росії, вони будуватимуть маленьку росію навколо себе, але в іншій країні.
Думаю, вони створюватимуть нам проблеми у європейських країнах: вестиму пропаганду, заважатимуть українським акціям, нівелюватимуть підтримку.
— Насамкінець не можу не запитати про ядерний шантаж, який набирає обертів.
— Він почався досить активно, і просував його не стільки путін, скільки «алконавт» медвєдєв і ще кілька одіозних персонажів. Я так зрозумів, після конфіденційної розмови зі США, про яку всі знають, ядерний шантаж почав потихеньку вщухати. Бачу, що риторика змінюється. Все, що вони могли вичавити з шантажу, вже вичавили: Шольц знову гальмує з передачею танків Україні, у низці країн Європи окремі політики також цього побоюються. Перейти від слів до справ вони бояться.
Читайте також: Олег Жданов: «Восени ЗСУ вже зможуть і Херсон звільнити, і не лише його»