6 жовтня рашисти вчергове атакували прифронтове місто Запоріжжя ракетами С-300. Під вогнем окупантів опинились приватні та багатоквартирні будинки. Від вибуху повністю був зруйнований цілий під’їзд п'ятиповерхівки в самому центрі — на проспекті Соборному… Станом на вечір 8 жовтня кількість загиблих зросла до 18 осіб. Серед них — родина Іванових. Під завалами рятувальники знайшли тіла батька Дмитра, мами Юлії, їхньої доньки Ксенії та сина Тимофія.
«До Запоріжжя я переїхав з Маріуполя після повномасштабного вторгнення. Тут продовжив тренування з кросфіту та почав набирати вихованців. Одним із перших став саме Тимофій Іванов, він 2012 року народження, — розповів „ФАКТАМ“ тренер хлопчика з кросфіту Борис Білоконь. — До спортивного клубу, який знаходився буквально за 800 метрів від їхнього будинку, хлопчика привів тато. Мовляв, хочуть спробувати. І з кінця липня Тимофій у мене почав займатися. Хлопчик запам’ятався мені спокійним та добрим. Вся сім'я така… Після ракетного удару вранці 6 жовтня я написав усім своїм учням та поцікавився, чи все гаразд. Всі відповіли, що живі. Тільки Тимофій не відписався. Але тоді я навіть не знав, що саме в тому злощасному будинку він мешкав з родиною. У мене був телефон рідної сестри хлопчика Ксенії. Я телефонував їй кілька разів, але постійно хтось скидав дзвінки. Було десь вісім ранку. Подумав, що, може, дівчина зайнята, чи мешкає окремо, адже вона навчалась на четвертому курсі аспірантури біологічного факультету Запорізького національного університету. Вже в кінці дня знайомі повідомили, що родина Іванових жила у будинку на проспекті Соборному, в тому самому третьому під'їзді на п’ятому поверсі, який був повністю знищений ракетою. Чесно кажучи, не вірив, жевріла надія, що живі. Звернувся у лікарні та ДСНС. Там відповіли, що, начебто, тіла дитини під завалами не знаходили. А вранці 7 жовтня отримав дзвінок, що сталось непоправне».
За словами співрозмовника, він все одно не міг повірити у те, що сталась трагедія. Відразу кинувся на місце вибуху.
«Там були військові, поліцейські… Розповіли, що першими дістали сестру із батьком та мамою. А Тимофійчика довго шукали. По фото, яке мені надіслали, я впізнав його обгоріле тіло. В одну мить російська ракета знищила щасливу сім'ю, яка так любила життя і не дочекалась світанку. Наразі родину ще не поховали, збором коштів та організацією похорону займаються бабуся та рідна сестра Юлії. Через те, що документи згоріли, необхідно владнати бюрократичні питання».
Окрім кросфіту, загиблий Тимофій Іванов займався й тайським боксом у відомої тренерки Вікторії Євтушенко — чемпіонки світу за версією федерації WMF.
«Тимофія я тренувала з шести рочків, він завжди був дуже сором'язливим, але сильним хлопчиком, який мав мрії та мав чудове дитинство, — розповіла Вікторія Євтушенко. — Завдяки його батькам, які шалено любили його. Батько Дмитро завжди був активним членом нашої спортивної родини. Наприкінці кожного тренування він приходив і робив спільні фотки клубу. З ним можна було розмовляти цілу вічність, він був дуже цікавим і дуже добрим. Юлія — неймовірна мати, ніжна, красива, добра, яка завжди приділяла багато уваги своїй сім'ї. Та неймовірно красива Ксенія… Пам'ятаю, як Юлія розповідала, яка вона щаслива, бо разом з дочкою поїхали вдвох в Грецію відпочивати, зробити собі жіночий відпочинок. Це викликало у неї купу емоцій. Всі вони вбиті клятими росіянами! Померла ціла родина нашої спортивної родини. Болить, мозок не хоче вірити. Тимофій разом з батьком на мій день народження подарували мені диск зі спільними фото та відео з життя нашого клубу. Сподіваюсь, я буду мати доступ і я обов'язково розповсюджу все, щоб кожен у світі зміг побачити цю неймовірну родину. Спочивайте з миром, Дмитре, Юліє, Ксеніє і мій маленький Тимофій, якого татко завжди мило називав Кабан…»
Картка бабусі Ксенії 5363 5420 1125 6170 Удовиченко Л.
Нагадаємо, що в ніч з неділі на понеділок 10 жовтня російський ворог знову завдав ракетного удару по Запоріжжю. А потім розпочав масовану ракетну атаку по всій Україні.