Постраждала від ракетного удару рашистів по столиці Олександра Кисельова зустрілася зі своїм рятівником — 19-річним інструктором з тактичної медицини Олександром Мірошниченком. Кадри із закривавленою жінкою, якій перев'язували голову, облетіли весь світ.
«Поки він перев'язував її голову і зупиняв кровотечу, щоб підтримувати розмову пообіцяв приїхати до постраждалої на смачні млинці» , — розповідають журналісти «ТСН» .
Жінка розповіла, що у понеділок, 10 жовтня, була в офісі. Як тільки вони з колегами збиралася йти в укриття, як пролунав вибух. Олександра змогла вибратися з-під завалів, вийшла на вулицю і не знала, що робити. «Я бачила людей, які лежали. З мене текла кров, але я стояла на своїх ногах», — згадує вона.
Її підхопив Олександр, став зупиняти кровотечу та бинтувати голову, а потім оперативно передав лікарям швидкої допомоги.
Олександру 19 років, він студент другого курсу Київського національного економічного університету, але після 24 лютого пройшов і базовий, і поглиблений курс першої медичної допомоги. Це вже не перший його виїзд на теракт, який вчинила росія. Зараз він та його колеги — волонтери перебувають у стані підвищеної готовності через ракетну небезпеку.
Група волонтерів, у складі якої був Олександр, приїхала за 3−4 хвилини після того, як ракета поцілила у офіснео приміщення. Швидка допомога лише під'їжджала, тож волонтери почали накладати турнікети людям, які серйозно постраждали.
«Я знаю, що поставив 8 турнікетів. З того світу намагалися витягнути чотирьох, витягли всіх, крім одного», — каже юнак.
Олександру він побачив дезорієнтованою. Щоб привести її до тями, хлопець почав з нею жартувати, обіймати і посміхатися. Вони домовилися, що обов'язково зустрінуться і жінка почастує його млинцями.
Наразі Олександра вся у шрамах та синцях, але каже, що світ має бачити, що росіяни б'ють по цивільних. Її фотографії справді розійшлися світом, але вона найбільше хотіла б, аби її фото побачила сестра, яка живе в росії і не вірить, що її держава — терорист.
«Світ це бачив, росіяни зомбовані. Моя сестра знає, що зі мною, але не подзвонила. Я дякую Богові, що я українка», — каже постраждала.
А ще вона вдячна своєму рятівникові: «Вони мене бинтували і він мені казав, що ми з вами вип'ємо чаю, а я хочу з ним шампанського випити після перемоги. Я хочу його обійняти».
Олександр був не проти — вони домовилися з врятованою жінкою зустрітися після її одужання на млинці, а згодом разом святкувати перемогу.
Ексклюзивний матеріал «Ми з сином впали на асфальт, і я закрив хлопчика собою»: очевидець ракетної атаки у Києві читайте на сайті «ФАКТІВ».
Фото — скріншот