Очільник рф притиснутий спиною до стіни. Для російської армії військова ситуація в українській війні продовжує залишатися катастрофічною, і у москви залишається все менше можливостей вийти з цієї халепи, зберігши своє обличчя. Саме на цьому тлі слід розуміти російські погрози застосувати ядерну зброю — погрози були і залишаються насамперед одним: актом відчаю, повідомляє журналіст-аналітик місцевого видання t-online Патрік Дікмен.
«росія веде не лише кровопролитну агресивну війну проти України, скоріше путін бачить себе у стані війни з „колективним Заходом“. У цьому конфлікті російське керівництво вважає своєю ахіллесовою п'ятою витривалість і здатність до страждань демократичних суспільств в Україні та на Заході. Саме тому російський президент вчиняє воєнні злочини, бомбардує житлові квартали та поширює страх перед холодною зимою і навіть ядерним знищенням в Європі. Ця гра з нашим страхом передбачувана. Тим не менш, це дає свій ефект: особливо на сході ФРН відбуваються протести проти курсу німецького уряду у війні в Україні. А з огляду на майбутню зиму, впевненість у частини населення падає. Про один факт часто забувають: тільки путін несе відповідальність за війну та її наслідки. Тільки російський президент занурив світ у цю кризу».
На Заході, констатує журналіст, зараз потрібна наполегливість.
«Німеччина також не повинна дозволити загрозливій риториці росії збити себе зі свого курсу. Захід повинен і надалі залишатися єдиним у цьому конфлікті. У цьому джерело нашої нинішньої сили. З іншого боку, ядерна війна була б самогубством для путіна. І хоча він повністю прорахувався у війні в Україні, російський президент не є персонажем-самогубцем, який занурить світ в „Армагеддон“. Світ, безумовно, не повинен дозволити шантажувати себе терористу-смертнику. Безумовно, німецький уряд повинен серйозно поставитися до погроз з боку москви. Ставлячись до них серйозно, він реагує на занепокоєння багатьох німців і не надсилає непотрібних провокацій у бік москви. Водночас, войовнича риторика кремля не повинна стати визначальним чинником німецької політики. Бо безперечно одне: той, хто погрожує ядерною війною в цій ситуації — слабкий. Особливо це стосується путіна».
Не дивно, що кремль знаходить ідеологічних прихильників у Німеччині, навіть незважаючи на російські військові злочини.
«Вони часто застигли в застарілому світогляді, який не змінився після холодної війни. Для них це все ще США проти росії, Схід проти Заходу. Захід пережив багато змін влади, а росія — лише кілька. Тим не менш, страхи і обурення є потужною політичною зброєю. У Німеччині наразі існує не лише страх перед ядерною війною, а й водночас обурення політиками, які збагачують суспільну дискусію порадами щодо фланелевих сорочок та джемперів. Але саме ця дискусія свідчить про привілейований статус, про який багато хто у Федеративній Республіці не здогадується. Навпаки. Агресивною війною росії проти України володимир путін також опосередковано оголосив нам війну. Нашому базовому демократичному устрою, нашій ідеї політичної свободи та міжнародного самовизначення.
Завершити цю війну може лише кремлівський вождь, але поки що мирної ініціативи з боку москви немає. Звичайно, цей конфлікт дорого коштує, в тому числі і для нас. Але, на щастя, ми в Німеччині платимо не людськими життями, а частиною нашого добробуту. І це привілей. Ця війна стане глобальним дороговказом. Йдеться не лише про те, що путіну морально не можна дозволити вийти сухим з води у цій агресивній війні. Йдеться також про те, що войовнича крадіжка земель і військовий імперіалізм більше не повинні бути вигідними варіантами в міжнародній політиці, навіть для ядерних держав. Захід не повинен дозволити путіну використати свою війну для створення світу, в якому зброя знову стане домінуючим фактором сили".
Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» публікували фрагменти інтерв’ю президента Польщі італійському телеканалу RAI: «Наївний той, хто вірить російській пропаганді про нацистів в Україні, це повна нісенітниця».