Тисячі українців активні військові дії спонукали терміново покинути рідні домівки та залишити робочі місця. Але чи може такий від’їзд вважатися достатньою підставою для звільнення з роботи за ініціативою роботодавця, відповідь дали у «Юридичному пораднику для ВПО».
«Навіть в умовах воєнного стану примушення роботодавцем до написання працівником заяви про звільнення вважається незаконним. При цьому не має жодного значення, де перебуває така особа — в Україні чи за кордоном. Якщо працівник перемістився, але не використав своє право на відпустку без збереження зарплати, сам факт відсутності його на роботі не може бути підставою для звільнення. Не міняє цього факту й оголошення на підприємстві простою чи призупинення дії трудового договору. Звільнити за прогули роботодавець може лише у випадку, якщо відсутні поважні причини для неявки на роботу. Але допоки працівник не дасть пояснення про причини відсутності або не відмовиться надати їх, у роботодавця немає законних підстав визнавати причини неявки не поважними та звільняти такого працівника. При цьому переміщення через бойові дії вважається поважною причиною відсутності на роботі».
Так само, за словами юристів, не буде вважатися законним звільнення у разі знищення (відсутності) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, якщо роботодавець не запропонує працівнику всі наявні у нього вакантні посади.
«Згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом дії воєнного стану, але не раніше як з 19 липня 2022 року допускається звільнення з ініціативи роботодавця у період: тимчасової непрацездатності працівника; перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку). Так саме цілком законною підставою для звільнення буде вважатися відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці.
Але припинення трудових відносин передбачає виплату працівнику вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку. При цьому повідомити працівника про такі зміни необхідно не менше ніж за 2 місяці у період воєнного стану. У разі недотримання цієї вимоги наказ про звільнення може бути оскаржений, зокрема, у суді".
Воєнний стан не обмежує роботодавця у можливості запровадити скорочення чисельності або штату працівників, якщо цього вимагають зміни в організації виробництва та праці.
«Але не можна звільняти вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягення дитиною 6-річного віку); одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю; батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); опікунів (піклувальників), прийомних батьків, батьків-вихователів; працівників молодше 18 років».
Нагадаємо, в Україні стартував новий проєкт виплат від американської організації: кожному члену сім'ї — по 6600 грн.
Читайте також: Як батькам-переселенцям отримати кошти на новонароджену дитину: поради юристів