В Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського відбувся всеукраїнський фестиваль інженерних інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2022. На нього були допущені журналісти, але за умови: інформацію про розробки для потреб оборони країни можна оприлюднювати тільки після завершення цього конкурсу. Одна з розробок, які були представлені на конкурсі, — електричний квадроцикл для військових HIMAKS, створений командою з Києва.
— Електричний квадроцикл, який ми тут демонструємо, через декілька днів після завершення конкурсу відправимо українським військовим на Донбас, — розповів «ФАКТАМ» на фестивалі Sikorsky Challenge 2022 представник команди розробників цього позашляховика Максим Гуз. — Ми вже передали армійцям на Донбасі біля 10 таких квадроциклів. Вони створені спеціально для потреб військових і на їхнє замовлення.
— Тобто армійці вийшли на вас і попросили розробити квадроцикл для фронту?
— Так. Річ у тім, що ми вже тривалий час займаємося виготовленням електричних квадроциклів. Починали з дитячих, потім розширили асортимент за рахунок підліткових, а згодом — дорослих. На війні є потреба саме у квадроциклах з електричними двигунами, бо вони їздять тихесенько. Тому військові знайшли нас в Інтернеті. У нас тоді була тільки цивільна модель. Вона має, зокрема, підігрів сидіння, яскравий колір, підсвічування днища, прожектори для їзди по лісу… Армійцям все це ні до чого. Вони потребують простого брутального квадрика, на якому можна перевозити декількох бійців, в тому числі поранених, та вантажі. На базі нашої цивільної машини ми розробили квадроцикл для армії.
Він їздить так тихо, що якщо наздожене, скажімо, велосипедиста, то ця людина може й не почути цього, принаймні одразу. Тож наша розробка підходить, зокрема, для виконання завдань в тилу ворога: на ній розвідники мають можливість майже беззвучно забиратись за лінію фронту.
Такого тихого ходу вдалося досягти не лише за рахунок використання електродвигуна. Тут слід сказати про певні технічні подробиці: в деяких електричних квадроциклах обертальний момент передається з мотора на колеса за допомогою ланцюга та ролика натяжіння цього ланцюга. Під час їзди цей ролик цокотить. Його може бути чутно здалеку (наприклад, в осінньому лісі). Тому ми застосували іншу інженерну конструкцію, яка забезпечує дуже тиху передачу обертального моменту. Єдине, що добре чути і може демаскувати, — тріск зламаних під колесами гілок.
Важливо, що наш квадроцикл для військових має чималий багажник з бортами. За потреби їх можна відкрити й покласти туди пораненого. Це дуже важливо, адже, щоб врятувати життя пораненого, слід якомога швидше доставити його до шпиталю.
— Наш квадроцикл має високу прохідність по бездоріжжю. Ми це перевіряли, наприклад, на мотодромі для кросових мотоциклів, — продовжує Максим Гуз. — Тож впевнені: болото, пісок, глина, сніг не є критичною проблемою для нашого квадроцикла. Ясна річ, що можна натрапити на перешкоду, яку не вдасться здолати. Цьому може зарадити навіть одна людина. Адже наш квадроцикл має помірну вагу, тому його зможе витягнути, пересунути один боєць.
— Яку відстань ваш квадроцикл долає на одному заряді акумулятора?
— На ньому встановлено не один акумулятор, а два. Обидва — знімні. Можна їхати або на першому, або на другому. Військові зразу озвучили нам вимоги щодо пробігу на одному заряді: щоб можна було десь 40−50 кілометрів проїхати в один бік і стільки ж — назад. Виходить 80−100. Ми зробили з запасом: при повному завантаженні наш армійський квадроцикл долає як мінімум 150 кілометрів. Десь через місяць сподіваємося збільшити цей показник до 200 кілометрів при повному завантаженні (при частковому — до 240 кілометрів). Хороші акумулятори коштують не дешево. На них припадає десь половина вартості наших квадроциклів.
— На фронті не завжди є доступ до електроенергії. Квадроцикл можна заряджати за допомогою сонячних батарей?
— Ми плануємо оснастити його сонячною панеллю. За 2 години вона здатна підзарядити акумулятор до такого рівня, щоб можна було проїхати десь 20 кілометрів. Відповідно, заряджатимеш довше — проїдеш більше.
— В темну пору доби квадроцикл можна побачити здалеку за світлом фар та габаритних вогнів. Щось передбачено, щоб цьому запобігти?
— На режим світломаскування можна перейти миттєво — за допомогою одного з двох тумблерів (червоного або синього), які знаходяться перед водієм. Перемикаєш червоний — гаснуть всі бортові вогні, але передня фара все ж світить. Але цього може бути недостатньо, якщо в небі з’явився безпілотник противника. В такому разі перемикаєш синій тумблер. В результаті гасне все, окрім маленького дисплея, на який виводиться найнеобхідніша інформація для водія. Ми наклеюємо на дисплеї 2 шари тонувальної плівки, завдяки цьому світіння екрана стає значно меншим.
— Яку швидкість розвиває ця машина?
— Якщо будуть їхати три людини, то по асфальтованій дорозі — 40 кілометрів на годину. Якщо одна людина, то 48 кілометрів на годину. Поки що машина працює при напрузі 60 вольт. Але є можливість перейти на 72 вольти. Тоді максимальна швидкість зросте до 56 кілометрів на годину (ми це вже перевірили на практиці).
Ми зробили цей квадроцикл за власні кошти. Він протестований на фронті. Зараз випускаємо 4 штуки на місяць, переходимо на 6−8. Плануємо наростити виробництво до 15 штук. Для цього потрібні додаткові інвестиції.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, що львівські вчені та студенти «Львівської політехніки» розробили незвичайний кровоспинний бинт, який дуже допоможе пораненим українським військовим.
Фото автора