Останнім часом ерозія геополітичної величі росії сягнула таких масштабів, що стала помітною неозброєним оком. Тобто геополітичну велич уже особливо й не розгледиш, а її ерозія одразу впадає в око, пише Telegram-канал «Письма к дочери».
«Ось у зернову угоду росії довелося повертатися з таким поспіхом, що російська влада не змогла навіть придумати цьому поверненню пристойного виправдання. Ну, а як було не повернутися, якщо виявилося, що російська участь у цій угоді потрібна приблизно, як парасолька крейсеру Москва.
А російському Тихоокеанському флоту довелося взяти зворотний курс на базу у Владивостоці, тому що Туреччина відмовилася пропустити цей флот через Босфор. Тобто, відмовилася-то вона давно, але російський флот весь цей час стояв під дверима і на щось сподівався.
Ось раніше можна було втішатися, повторюючи один одному «Нехай ненавидять, аби боялися». Але тепер друга частина цього твердження втратила актуальність. А перша, при цьому, нікуди, що характерно, не поділася.
І головне, не вдається придумати ніякої такої розводки, щоб одразу всіх перемогти. Енергетична зброя, якою вони збиралися приборкувати Європу, перетворилася на гарбуз. Погрози ядерним попелом від частого вживання девальвувалися сильніше, ніж геополітична велич.
І Україну ніяк не виходить заманити в переговори без попередніх умов, навіть зробивши вигляд, що ніхто нікого денацифікувати і не збирався. Тому що слова президента Зеленського про те, що він готовий поговорити після виведення російських військ, виплати репарацій і покарання воєнних злочинців, — це та сама відмова від перемовин, тільки сформульована в дипломатично коректній формі".
Ще недавно, повідомляє Telegram-канал, офіційний Мінськ був головним помічником головного світового лиходія.
«На кшталт Харлі Квін при Джокері. І погодьтесь, що це становище по-своєму було навіть почесним. Була в ньому якась декадентська принадність.
А тепер білоруська влада опинилася в сателітах у головного світового невдахи. Такого, який навіть чижика не може з'їсти, щоб не обляпатися. А таке становище не обіцяє нічого, крім неприємностей. Тому що, граючи роль помічника, білоруська влада проявляла занадто багато ентузіазму й особистої ініціативи. Тепер уже скільки не рубай дрова, а все одно ніхто не повірить, що ти буйний, але нешкідливий.
І не дивно, що білоруській владі все частіше хочеться чогось дивного. Такого чогось хочеться. Чи то конституції і всенародних зборів, чи то курки рубаної, по два рублі".
Нагадаємо інформацію від британської розвідки про те, що росія перекинула до білорусі «Кинджали».