Зрозуміти загадкову «російську душу» сьогодні не можуть навіть самі росіяни. Щоправда, йдеться про опозиціонерів та тих небагатьох, в кого федеративна пропаганда ще не витравила здатність до аналізу та адекватного сприйняття інформації. Адже, з одного боку, «велична росія-матушка», територія якої у 28 разів більша за Україну та майже вдвічі більша за площу США, з іншого — «другу та непереможну» армію світу колотить та гонить утришия армія маленької, проте гордої України. І хоча рівень життя в росії за останні століття суттєво не змінився, говорячи про глибинку, проте «імперська велич» заважає їм не лише це бачити, а й взагалі хоча б відносно тверезо оцінювати реалії. Тому вони й надалі віддають перевагу розмовам про «дурнувату» Америку та «гейропу» й боляче сприймають новини щодо поступового відвойовування Україною своїх територій.
Чому росіяни, маючи низький рівень життя, поводяться, немов царі всія світу, та що може змінити таке сприйняття реальності, оглядачка газети та сайту «ФАКТИ» запитала в українського дипломата, колишнього постійного представника України при ООН (2015−2019 роки), Надзвичайного і Повноважного посла України у США (2020−2021 роки) Володимира Єльченка.
Також ми поговорили з дипломатом про те, як вигнати росію з усіх міжнародних організацій, та з'ясували, чому це досі не сталося, обговорили нового прем'єра Великобританії та проміжні вибори у США та ймовірну зміну курсу цих країн щодо України.
— Володимире Юрійовичу, розпочнімо нашу розмову з призначення нового прем'єра Великобританії Ріші Сунака. Аналізуючи його перші кроки та виступи на посаді, на вашу думку, чого нам варто чекати?
— Думаю, можемо очікувати те ж саме, що й від його попередників. Він вже кілька разів озвучував свою позицію: ще до обрання прем'єром, бувши міністром фінансів. Після призначення він в одному зі своїх виступів заявив про намір свого уряду подвоїти підтримку Україні. Тож, вважаю, що військова допомога не забариться. Ну, і як колишній міністр фінансів та успішний бізнесмен він має величезний досвід у фінансовій сфері, саме тому він вже встиг заявити про те, що Великобританія готова взяти на себе лідерство у питанні підтримки післявоєнної відбудови України. Між іншим, наступна конференція з питань відбудови та реконструкції України у післявоєнний час, якщо я не помиляюсь, має відбутись саме у Лондоні навесні 2023 року.
Думаю, можемо сподіватись і на збільшення фінансової допомоги та безпосередню участь Великобританії саме у процесі відбудови. Йдеться як про грошову, так і технічну допомогу. Наскільки я знаю, зараз готується візит нового прем'єр-міністра в Україну. Здається, він вже виявив бажання відвідати деякі регіони, наприклад, в Київській області, зокрема Бучу, Ірпінь. Щоб подивитись і зрозуміти, де і в чому на практиці Великобританія може взяти участь у післявоєнних процесах. Також вони вже висловили готовність допомагати Україні подолати енергетичну кризу, пов'язану з руйнуванням нашої інфраструктури.
Вважаю, у нас мають бути найкращі сподівання та впевненість в тому, що Великобританія буде одним з найбільших лідерів, поряд з США, у підтримці України в цій війні.
Читайте також: «Репресивна путінська машина вже поїдає сама себе», — полковник ФСБ у відставці Геннадій Гудков
— У США теж відбулись вибори, під час яких американці повністю переобирали Палату представників, третину Сенату, законодавчі збори та губернаторів у багатьох штатах. У результаті волевиявлення контроль над Палатою представників переходить до республіканців (наразі обидві палати Конгресу контролюють демократи президента Джозефа Байдена). Неодноразово чула думку, мовляв, росія очікує на ці вибори, бо їх результатом стане зменшення підтримки України, адже настрої республіканців не є секретом. Це справді так?
— Ми не вперше це чуємо. Така інформація є ні чим іншим як російськими вкидами. Вони сподіваються, що це підхопиться та буде розганятись по всьому світу, щоби змусити Україну піти на переговори з росією. Фактично на капітуляцію. Нічого цього не буде! Впевнений, для нас вибори у США нічого не змінюють, навіть при тому, що республіканці набирають більшість у Палаті представників. Це буде не вперше. Така ситуація є нормальною для Америки, коли на проміжних виборах, в середині президентського терміну, перемагає інша партія. В цьому й полягає баланс влади та справжня демократія. Є лише заяви деяких маргіналів-республіканців, які, щоправда, ніколи не казали про припинення підтримки України, а говорили про необхідність посилення фінансового контролю за розподілом коштів. Навіть в разі, якщо вони матимуть більшість у Сенаті, ніхто не піде на зменшення допомоги. Щодо контролю, так він і без того зараз є.
— Власне, є ж ленд-ліз.
— Ця програма виконується, та саме вона є запобіжником того, щоб кошти розподілялись правильно, рівномірно та використовувались на користь України. Під час візиту Саллівана було сказано про черговий пакет допомоги, й він не останній. В ньому передбачені зброя, фінанси, енергетична допомога. Все буде продовжуватись так, як і було раніше. Нехай росіяни не сподіваються на те, що такі процеси у США щось змінять для України.
— У боротьбі з агресором нас підтримує багато країн, водночас вони не передають нам стільки зброї, скільки потрібно для швидшої перемоги. Про що доволі часто розповідають українські військові. Чому ми не можемо отримувати потрібну для якнайшвидшої перемоги кількість та номенклатуру?
— Зброї, як і грошей, не буває багато. Будь-який військовий будь-якої країни вам завжди скаже, що йому не вистачає зброї. Так, нам би хотілося більше. Проте наявні запаси зброї у США не є невичерпними. Нам віддають чи вже віддали все, що можуть.
Я вже згадав про ленд-ліз, і його суть полягає саме в тому, що там йдеться, зокрема, про нові замовлення на виготовлення зброї. Це не робиться за один день чи тиждень. Для цього потрібен час. Тим паче коли йдеться про високотехнологічну, високоточну зброю. Це не те, що взяв на складі та віддав Україні. Також треба навчити наших військових нею користуватись. Особливо, коли йдеться про засоби протиракетної оборони. Це складна технічна зброя, якою треба вміти володіти та користуватись. Плюс я б ще додав, це така тема, де не може бути абсолютної відкритості. Наприклад, я абсолютно впевнений у тому, що нам дається набагато більше зброї, ніж про це повідомляється.
Читайте також: Скільки дронів-камікадзе залишилось у рф та які країни ще можуть постачати їй зброю, — розповів військовий експерт Олександр Коваленко
— Зброя любить тишу…
— Зброя, як і гроші, любить тишу, та її ніколи не буває забагато. Результат боротьби з ракетами та дронами, коли знищуємо їх понад 80%, ми ж розуміємо, що це ж не просто з пістолетів робиться. Йдеться про зброю, яка використовується. Так, її не достатньо, проте ніхто ж не думав, що росія піде так далеко у своїх планах. Зброя йде та буде йти в Україну. Думаю, ми дізнаємось ще багато цікавого після перемоги.
— В росію теж йде зброя, проте, звісно, не така сучасна й не в таких кількостях, як до нас. Приміром, зараз активно обговорюють постачання балістичних іранських ракет, які можуть наробити багато горя в Україні. Чи можна змусити Іран цього не робити?
— Питання складне. Звичайно, важелі впливу є — санкції проти Ірану.
— Але ж Іран вже понад 40 років перебуває під санкціями та, попри це, виготовляє дрони-камікадзе ракети?
— Так, як бачимо, це йому не завадило виготовляти ракети, яких навіть у росії немає, проти якої донедавна таких санкцій не запроваджувалось.
Однак це все діє. Вважаю, є й певні військові можливості. Ми чули інформацію, що кілька тижнів тому Ізраїль знищив склад, де збиралися дрони. Щоправда, це сталось не в Ірані, а біля Дамаску в Сирії. Тим не менш зруйнували іранський завод. Плюс посилення санкцій. Не знаю, що там росія обіцяла Ірану в обмін на такі постачання, але думаю, що й надалі «закручуватимуть гайки» проти Ірану — це факт, як і проти росії.
— Говорячи про «закручування гайок», а як щодо визнання росії країною — спонсором тероризму? Наскільки таке рішення важливе для нашої перемоги?
— Це питання сприймається на емоціях: всім подобається термін росія — держава-терорист. Насправді, якщо говорити про США, це важливо на законодавчому рівні. Оскільки, коли країна включається в такий список, йдеться про її повну ізоляцію та взагалі заборону всім американським чинникам мати з нею справу: як дипломатичну, так і політичну, економічні контакти. Можливо, саме тому американці все ще вагаються. Адже для них прийняти таке рішення означатиме, що їм буде набагато важче підтримувати будь-які контакти з цією країною, зокрема й переговорні. А в американців є дуже багато питань до росії: ядерного роззброєння, є проблема боротьби з тим же тероризмом. Як це не парадоксально звучить, що не можна оголошувати країну-терористом через боротьбу з тероризмом. Проте так і є, на жаль. На емоційному рівні нам би хотілось, щоб це було зроблено, але насправді не думаю, що таке рішення серйозно щось поміняє. Санкції, які введені американцями проти росії, вже працюють і будуть ще. Плюс допомога Україні. Постачання зброї — це набагато ефективніше, ніж красива вивіска на якомусь законі, що росія є країною-терористом. Насправді йдеться про поступову ізоляцію росії, починаючи з ООН і закінчуючи всіма іншими організаціями, аж до виключення її з них. Цей процес триває.
У продовженні інтерв'ю, яке вийде незабаром, «ФАКТИ» поговорили з Володимиром Єльченком про імперську велич росіян, мовчання олігархів, шокову дипломатію рф і її наслідки.
Читайте також: Росія зможе подвоїти свої ракетні атаки по Україні після придбання ракет в Ірані, — розвідка