Після падіння російської ракети на території Польщі чекати активації 5-ї статті договору НАТО не варто. Втім, інцидент ще більше посилить фінансову підтримку та збільшення постачання техніки Україні з боку партнерів. Про це «ФАКТАМ» розповів військовий експерт Петро Черник.
- Допоки не буде об'єктивних офіційних експертиз, не варто давати оцінку тому, що сталось 15 листопада на територіїПольщі, — каже Петро Черник. — Але висловлю свою точку зору на цю подію. Момент перший: НАТО напряму стикнувся з воєнною загрозою в ході російсько-української війни. Другий: відповідальність за те, що відбулось (незалежно від того, чиї уламки ракети) лежить на росії. Не було б 15 листопада масованої ракетної атаки по Україні, до цього не дійшло б. Третій момент: воєнної відповіді з боку Альянсу не буде, адже падіння ракети — це не прямий удар. Так, весь тягар війни ми будемо нести на своїх плечах. Але на мій погляд польський прецедент прискорить та посилить надання Україні ще більшої кількості озброєння. В першу чергу систем ППО, а також фінансової підтримки. Всі ж розуміють, чому так сталося із Польщею…
Я не підтримую інформаційної хвилі, яку розганяють, що, мовляв Україну звинуватять у тому, що це наша ракета й давайте шукати домовленостей із путіним. Але ситуацію слід розглядати по-іншому: якщо росіяни вдаються до таких траєкторій, то де гарантія, що завтра по-справжньому до поляків не прилетить? Ракетна атака по Україні 15 листопада — це своєрідне послання від путіна: «Я є і не збираюсь здаватись».
- Останнім часом лунали попередження про те, що росія може завдати масованого ракетного удару по Україні під час саміту G20. Це ще одне підтвердження, що путін вичікує особливих дат та подій?
- На підтвердження їх схибленості на датах нагадаю 19 жовтня, коли відбулось так зване введення воєнного стану на окупованих росією українських територіях. Саме цього дня 1941 року Комітет державної оборони оголосив про переведення Москви на обложене положення. І таких прикладів безліч. Вони доводять тільки те, наскільки путін та його свита божевільні, а насправді — небезпечні. Тому або вони нас, або ми їх. Крапка.
- До кінця року які ще можуть бути «дати»?
- Ви знаєте, я психічно здорова людина, аби таке прогнозувати. Допоки ця недодержава не програє нинішню війну, може бути все. Попри те, що ракетний потенціал росії серйозно підірваний, він ще є, на жаль.
- Наразі один з найгарячіших напрямків війни — це Бахмут, Донеччина. Це вказує на те, що окупанти намагаються втримати хоча б щось після втрати Херсона?
- Так, найперше вони намагатимуться стримати ЗСУ. Крім того, нагадую, що війна на 95% - артилерійська, боєприпаси вантажівками не навозишся. Потрібні великі залізничні ешелони. Дебальцівський вузол — чи не єдиний, який там залишився робочим, але перебуває на окупованій території. Саме тому росіяни хочуть відсунути наші артилерійські рубежі на тому напрямі. Поки що їх дії не мають результату. Проте в жодному разі не варто недооцінювати ворога і забувати про те, що окупантів дуже багато, ніхто не відміняв 300 тисяч м'яса на марші. Херсонське угрупування — як мінімум 20 тисяч — не поїде додому. Воно буде або сконцентроване в одному місті, або зосереджено по лінії фронту. Це все ЗСУ треба перемолоти. І це не день та не тиждень часу…
- Нещодавно секретар Ради безпеки рф микола патрушев здійснив візит до Ірану. Начебто домовлявся про нові постачання озброєння для ведення війни в Україні. Що це означає для нас?
- Ці домовленості хід війни не переламають. З'являться у окупантів ще кілька сотень ракет, ну і що? Чи буде нам боляче? Так. Чи дошкульно? Чи вбиває? Так. Але наш дух до перемоги не зламає. Ситуацію на південному сході змінило? Ні. Зроблять кілька пусків по 100−115 ракет. І що з того? Наше ППО досить активно працює. 15 листопада збили 80% ракет — це чудовий результат. Ви помітили, що росія зменшила використання «Шахідів»? Це ще раз підтверджує мою думку про те, що не так багато їх дав Іран, як вони цього хотіли.
— Не можу не запитати про наступ з Білорусі. Тема досить заїжджена, та все ж чого чекати?
— Давайте не товкти воду у ступі, поки новин нема. Все як було, так і є. Готуємось. Підуть — будуть непереливки. Не підуть — буде нам трохи легше.
Раніше російський політолог в еміграції Володимир Пастухов в коментарі «ФАКТАМ» висловив думку, що ракетний удар по Польщі — це перевірка «на слабо», замаскована під абсолютну випадковість.