В інформаційному хаосі, що твориться, вже складно зрозуміти, що є креатив державної пропаганди, а що — народна творчість. Поширюються чутки, що послання путіна цього року все-таки відбудеться і в ньому буде оголошено повноцінну мобілізацію, «народну війну» та іншу ахінею збанкрутілого вщент диктатора, який намагається хоча б на день-два довше утримати владу, пише військовий експерт, блогер Ель Мюрід:
«Не можна сказати, що такого бути не може. Якраз навпаки — ходів за Кремль і путіна в обстановці, що складається, вже немає. Вони вже програли, питання лише в термінах, коли буде підписана капітуляція, і умовах цієї капітуляції. Зрозуміло, що чим пізніше вона відбудеться, тим важчими будуть умови, але власне режим це мало цікавить, оскільки зазвичай до акту підписання його вожді просто не доживають. Їм якось начхати, що там буде написано, їх хвилює тільки, як би відтягнути цей момент. Наприклад, для Гітлера питання, коли ковтати ампулу — 20 квітня чи 30 — було вкрай принциповим. Для решти — ні, все одно ж подох і як собака, був похований у канаві. Але для нього особисто це було вельми хвилююче питання. Цілих десять днів — чи жарт…
З практичного погляду загальна мобілізація вже нічого не вирішує. Власне, вона і місяць, і три, і шість місяців тому нічого не вирішувала. Війну було програно приблизно 1 березня, коли «Київ за три дні» не стався. А найімовірніше — і до 24 лютого, просто у зв'язку з повністю неадекватною оцінкою обстановки і, відповідно, прорахунком у рішенні почати бойові дії".
Мобілізація, впевнений експерт, — це всього лише спосіб відтягнути неминуче.
«Закидати трупами в надії — а раптом підфартить, і все-таки проскочимо? путін має вірити у свій фарт, оскільки без нього нікчемний сіренький опер не міг би потрапити на регіональний, потім федеральний, а потім і найвищий рівень. Морально-ділових якостей для такої кар'єри у нього ніколи не було, а ось фарт і збіг обставин справу зробили. Так буває. Іноді, але буває. Все інше — мужній погляд, чорні окуляри. Проблема в тому, що знекровлена оптимізаціями російська армія не в змозі «набрякнути» кратно: немає інфраструктури і нема коли її будувати.
Є вихід: швидка витрата з настільки ж швидким поповненням. Конвеєр смерті. Убили за тиждень сто тисяч? Не біда, у нас сто тисяч уже пройшли підготовку і перебувають в ешелонах, що йдуть на фронт, ще сто тисяч уже покликані, екіпіровані і їдуть у табори підготовки, військкомати проводять відбір наступних ста тисяч. Невелика армія навіть на тлі високих втрат, маючи такий конвеєр, може розраховувати на те, що завалить супротивника трупами і все-таки вичавить якщо не перемогу, то нічию. Приблизно так в Ірані Хомейні хвилями гнав революційну молодь на іракські кулемети. Скільки мільйонів лягло — не знає ніхто, але нічию Хомейні вимучив.
Проблема путіна в тому, що у нього немає такого адміністративного апарату, який потягне подібний конвеєр смерті. Немає і не передбачається. Набрали вірних, а тому питати з них, як із розумних, не вийде. Одноразове зусилля такий апарат тягне, регулярна системна робота — це не його. Тож чи може оголосити путін загальну? Так, може. Чи здатен він убити сотні тисяч людей, щоб продовжити своє жалюгідне існування? Взагалі не питання. А ось усе інше — це вже за межею можливостей режиму".
Читайте також: «Майбутнє шоу „депутинізації“ заслуговує на те, щоб до нього дожити», — журналіст
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.