З 5 грудня набули чинності нафтові санкції проти росії. Вони складаються з двох кейсів. Перший — це заборона експорту в країни Європейського союзу російської нафти, яка доставляється танкерами по морю (можна лише транспортувати по трубопроводах — в Угорщину та Болгарію). Другий кейс — введення граничної ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель (нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що така цінова межа замала). Відомий російський аппозиційний політик, фахівець в галузі енергетики Володимир Мілов прокоментував на ютуб-каналі Євгена Кисельова, які реальні наслідки матимуть ці обмеження для російського бюджету, а значить — і для фінансової спроможності путінського режиму продовжувати війну.
«Найважливіший з цих двох санкційних кейсів — ембарго, тобто заборона на купівлю європейськими компаніями російської нафти, а через 2 місяці — і нафтопродуктів, — заявив Володимир Мілов. — Це суперважливо, адже Європа являлась головним ринком збуту російської нафти. Переключитись на азіатський ринок буде дуже важко і неминуче призведе до значної втрати прибутків, зокрема тому, що партнери країн азіатського та тихоокеанського регіонів пропонують суттєво нижчі ціни і вимагають від російських постачальників знижок. До того ж транспортування російську нафту в ті регіони планети суттєво дорожче і на багато триваліше за часом, ніж на європейські. Скажімо, доставити до Роттердаму або Генуї — це декілька днів. А в Індію — цілий місяць. З цих причин до відкритого нападу росії на Україну Індія, яка являється великим імпортером нафти, взагалі не купували її у росії».
Володимир Мілов нагадав: одразу ж після повномасштабного вторгнення росії в Україну, чимало покупців в Європі з власної волі відмовились від російської нафти. Менеджери російських компаній були змушені перенаправити її в Азію. Але азійські партери поставили вимогу — надайте знижки. Тоді, весною домовлялися про знижку в середньому 35 доларів за барель, зараз — десь 23−24 долари.
До введення нинішнього ембарго, росія продавала в середньому 8 мільйонів барелів на добу, зазначив Мілов. З них приблизно 6 мільйонів барелів направлялися в Європу (приблизно дві третини сирої нафти, решта — нафтопродукти). Це їй приносило, за грубими підрахунками, півмільярда доларів на день. Тепер 6 мільйонів барелів, які йшли в ЄС, з великим дисконтом росіянам доведеться прилаштувати в Азії. В результаті прибутки путінського режиму скоротяться десь на 30−40% - фінансові втрати від переорієнтацію на азійські ринки складатимуть 200−300 мільйонів доларів на добу.
На думку Мілова, дуже важко буде контролювати дотримання компаніями цінової межі на російську нафту на рівні не більше 60 доларів.
«В США Агенція з моніторингу дотримання санкцій має в своєму штаті приблизно 250 співробітників, — пояснив свою думку фахівець. - Ця команда займається моніторингом санкцій проти всіх проблемних країн — північної кореї, Куби, ірану, росії і так далі. У випадку з російською нафтою мова йде про тисячі дуже складних угод. Я мав розмови з багатьма європейськими політиками та чиновниками, щодо граничної ціни. Ніхто з них не зміг переконливо пояснити, як збираються контролювати, щоб компанії її не перевищували. Більш того: з офіційних коментарів Міністерства фінансів США випливає, що воно розраховує, передусім, на психологічний вплив на підприємців. Мовляв, самі компанії будуть вести переговори з російською стороною з тої позиції, що не мають права купувати дорожче 60 доларів. Але ринок так не працює: якщо ціна буде вищою, купуватимуть дорожче. Тобто, механізм контролю, поки що сирий. Тому головне -це європейське нафтове ембарго. Сподіваюсь європейці виконають його, як обіцяли».
Читайте також: «Вшануймо їхню пам’ять!»: в Україні загинули двоє поляків
Фахівець пояснив, які транспортні можливості країна-агресорка має для перенаправлення в Азію 6 мільйонів барелів нафти на добу.
«Існує нафтопровід Східний Сибір — Тихий океан, який закінчується в Находці, але його можливості давно повністю задіяні, — каже Володимир Мілов. — Тому росіянам доведеться возити нафту в Азію морем: з терміналу в Новоросійську та з терміналу в Приморську (Балтика) — іншої можливості зараз немає. З`являються повідомлення, що російські компанії мають намір збільшити перевезення нафти на схід залізницею — до портів, і там перевантажувати на танкери. Але знову ж таки, і при цьому варіанті доставки транспортні витрати дуже великі».
Володимир Мілов розповів про експорт росією інших товарів, які здатні приносити значні прибутки.
Після початку великої війни рф сильно скоротила експорт газу в країни далекого зарубіжжя, окрім Туреччини та Угорщини, наголосив фахівець. Причому, газовий вентиль перекрив сам російський диктатор — бажаючи, заморозити Європу.
Читайте також: «Россіяни не рахують людей. Це якесь шалене стадо»: воєнкор Юлія Кирієнко про бої під Бахмутом
Що ж стосується російського вугілля, то ембарго на нього в ЄС впроваджено ще в серпні. Санкції введено й на інші товари російського експорту, зокрема на сталь. А ось експорт російського алюмінію в нинішньому році значно збільшився, бо санкцій на нього поки що не впроваджено. Тож власник підприємств з випуску алюмінію мільярдер Олег Дерипаска продовжує багатіти, але в держбюджет відрахування з експорту алюмінію не великі. Бо Дерипаска працює по особливій комерційній схемі (так званій, толінговій), за якою база оподаткування обмежена.
В жовтні в якості восьмого пакету санкцій в ЄС розглядалося питання про заборону експорту алмазів з росії. Його сума — приблизно 3 мільярди доларів на рік. На жаль, Бельгія заблокувала цю ініціативу.
«На мій погляд, Захід міг би докласти зусиль для перешкоджання росії можливостей продавати зброю, — зазничив Володимир Мілов. — путін нещодавно вихвалявся тим, що за перше півріччя рф експортувала зброї на 6 мільярдів доларів. Важливо, що ці гроші напряму йдуть на підприємства військово-промислового комплексу. Захід має попрацювати в цьому відношенні з такими країнами, як Індія, В’єтнам, Алжир, Єгипет, Ірак, які купують російську зброю. США та ЄС в змозі вплинути на ці країни. Вже були окремі випадки відмов від контрактів — Філіппіни та Індія розірвали контракти на постачання російських вертолітів. Але цього не досить — потік грошей продовжує йти на військові заводи рф. Шість мільярдів доларів за перше півріччя, певно, стільки ж буде за друге. Разом 12 мільярдів доларів. Щоб було зрозуміло, на скільки це багато, слід сказати, що на утримання російської армії (закупівлю амуніції, їжі, виплати зарплат) витрачається 6 мільярдів доларів на рік. Тобто від експорту зброї росія має 2 бюджети на утримання свого війська».
Нагадаємо, що Павло Клімкін вважає, що війна для нас закінчиться, коли буде повністю перезавантажений російський режим.
Фото з сайту https://ostwest.tv