Україна докладає міжнародних зусиль для притягнення володимира путіна до міжнародного спеціального трибуналу. Досі США, Франція і Німеччина відкидали цей план, але їх опір останнім часом слабшає, пише Spiegel. Як зазначає видання, проти створення трибуналу виступає глава МЗС ФРН Анналена Бербок.
«росія, проводячи свої операції в Україні, не гребує атакувати цивільні об'єкти. Напади на лікарні — це воєнні злочини», — наголошує Spiegel і зазначає, що російські ракети і снаряди не влучили б в українські цивільні об'єкти, якби не путін віддав наказ про вторгнення в сусідню країну.
Якби не війна, жодного воєнного злочину в Україні не було б скоєно. Про це каже Філіп Сендс, британський експерт з міжнародного права, директор Центру міжнародних судів і трибуналів Університетського коледжу Лондона. Він закликає до розслідування проти путіна та його командирів за напад, який вже коштував життя десяткам тисяч людей.
«Притягнення до відповідальності винних у агресивній, незаконній війні звучить переконливо. І це було б революцією в міжнародному правосудді» — зазначає Spiegel, додаючи, що досі трибунал, який розглядає військові злочини, діяв лише після закінчення Другої світової війни.
Держави-члени Міжнародного кримінального суду в Гаазі включили злочин агресії до його статуту лише у 2010 році — після бурхливих переговорів, але багато членів відмовилися погодитися, і поправка набула чинності лише у 2018 році. Крім того, введено важливе обмеження: передбачуваний агресор (на відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду) повинен дати згоду на розслідування, нагадує німецьке видання. Наразі лише 123 з 193 країн-членів ООН є членами МКС — США, росія та Україна не входять до їх числа.
Теоретично, можна було б висунути персональні звинувачення проти путіна, його міністрів і вищого генералітету за передбачувані військові злочини, наприклад, напади на лікарні.
«Сербський лідер Слободан Мілошевич також постав перед спеціальним трибуналом ООН за звинуваченням у геноциді. Однак така процедура є складною. Легше довести, хто віддав наказ на війну і агресію — пояснив Філіп Сендс. — Виникає питання, як посадити путіна на лаву підсудних».
Як зазначає Spiegel, Україна знайшла негайну підтримку проекту створення трибуналу з боку своїх східноєвропейських партнерів, країн Балтії, Польщі та Чехії. Парламентська Асамблея Ради Європи та Європейський Парламент вже ухвалили відповідні резолюції навесні цього року. Однак великі західні країни тривалий час стримували своє рішення.
Наприкінці листопада відбувся раптовий крок до створення спеціального трибуналу, коли Європейська Комісія запропонувала створити спеціальний трибунал.
30 листопада МЗС Франції також вперше заявило, що воно відкрите для створення спеціального трибуналу. Що стосується Німеччини, то парламентська група має намір внести відповідну пропозицію до Бундестагу.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок не бажає створення трибуналу, а німецькі експерти з міжнародного кримінального права розділилися в думках. Багато хто критикує ідею спеціального трибуналу і закликає до посилення МКС.
Експерт з міжнародних злочинів Європейського центру конституційних прав і прав людини в Берліні Андреас Шуллер вважає, що «спеціально створений трибунал ризикує бути політизованим». Крім того, «існує небезпека, що якщо путін не буде екстрадований, то символічний ефект ордера на арешт не буде досягнутий».
Нагадаємо, що глава розвідцентру Естонії вважає, що немає жодних ознак швидкого завершення війни.