Комісія Міністерства охорони здоров'я України з припинення дії реєстраційного посвідчення скористалася своїм правом на заборону продажу в Україні ліків, які частково або повністю виробляються пов’язаними з росією та білорусією компаніями. Таке право їй надали поправки до Закону «Про лікарські засоби», ухвалені ще в травні. Згідно із ними, Україна може вилучити з ринку препарати, навіть якщо вони були вироблені на росії та в білорусі компаніями з інших країн та навіть зі світовим ім’ям.
Першими під дію таких «санкцій» потрапили 35 препаратів угорської компанії «Гедеон Ріхтер». Відомо, що ця компанія має тісні взаємовідносини із рф та продовжує виробляти ліки на території росії і таким чином через сплату податків до російського бюджету вона опосередковано фінансує війну проти України. Але вилучення російських ліків породило побоювання, що пацієнти залишаться без звичних для них препаратів, а українські фармкомпанії захоплять увесь ринок. У своєму матеріалі «РБК-Україна» пояснює, чому не станеться ані дефіциту ліків, ані суттєвого перерозподілу ринку.
Передусім, зазначають його автори, загроза монополізації має бути доведена ґрунтовними доказами, але замість них «у дискусійному полі знов з’явилася стара як світ теза: українські виробники намагаються витіснити з ринку іноземних. Іншими словами, всі підозрюють українські компанії у тому, що вони є бенефіціарами „вигнання“ з ринку іноземної продукції, але ніхто не зробив дві важливі речі, які б це підтверджували: не надали переконливих даних про те, як саме зміниться структура ринку; не надали доказів того, що таке вже відбувається, бо закон діє аж з травня цього року», — говориться у публікації.
А відносно іншої групи сумнівів, яка стосується ймовірного дефіциту на ринку медичних препаратів, то законодавці розуміють, що не можна забороняти постачання ліків, яким не має замінника. Тому умова для застосування заборони супроводжується іншою умовою: заборонений препарат має бути представлений в Україні щонайменше двома аналогами. У випадку з препаратами «Гедеон Ріхтер» такі аналоги є, і навіть не одиничні.
Не варто й підозрювати в упередженості комісію МОЗ — ця установа ухвалює рішення методом голосування. До складу комісії входять і дві профільні громадські організації з правом голосу, що робить процес ухвалення рішень прозорим та демократичним.