Законопроєкт 5655 про містобудівну реформу має ліквідувати монополію місцевої влади на ухвалення рішень в усьому будівельному процесі, яка зазвичай призводила до корупції. Саме тому маленькі громади підтримують законопроєкт, а великі міста з будинками-монстрами пручаються. Натомість президент Володимир Зеленський, найімовірніше, документ підпише до кінця року. Про це йдеться в матеріалі «РБК-Україна».
«2−3 забудовники, наближені до мерії, які, зазвичай, стають основними спонсорами виборчих компаній на містах», — відзначається в матеріалі. Разом з тим, згідно з текстом законопроєкту, органи місцевого самоврядування не тільки не позбавляються принципових прав, але й набувають обов’язкової функції моніторингу забудови (з чітким описом, як це потрібно робити) та конкретних прав для зупинки самочинного будівництва.
У центрі реформи — Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку мають отримуватися усі дозволи на будівництво. Кожне рішення або дія учасника містобудівного процесу, який зареєстрований в системі, залишатиме персоніфікований цифровий слід. У випадках порушень законодавства це дозволить чітко ідентифікувати незаконний крок та його виконавця.
Також, згідно із законопроєктом, обов’язком виконавчих органів місцевих рад стане здійснення постійного та безперервного моніторингу забудови. За словами авторки проєкту Олени Шуляк, чинне законодавство не дає конкретних способів для його реалізації та виглядає скоріш як можливість, а не обов’язок. Реформа ж змінює це та зобов’язує виконавчі органи на місцях моніторити забудову в громадах на постійній основі. За неналежне здійснення своїх повноважень посадові особи нестимуть персональну відповідальність.
Як пояснюють автори проєкту, право на виконання будівельних робіт можна буде отримати лише в тому випадку, якщо всі документи є в реєстрах та кадастрах, дійсні. «Купити» таке право буде неможливо саме через запровадження електронної системи. У кінцевій редакції реформи видача ліцензій буде здійснюватись виключно автоматично через електронний кабінет.
Щодо можливих зловживань органами контролю, то законом передбачено жорстку відповідальність за будь-які подібні порушення — передбачено відповідальність штрафами, власним майном та правом працювати на ринку.
«Друге застереження стосується заміни державного контролю приватним. Хоча реформа такого не передбачає. Ці структури існуватимуть паралельно. Крім того, складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, чи культурної спадщини національного значення, залишаються у сфері контролю винятково ДІАМу», — йдеться в статті.
Критики реформи вважають, що забудовники зможуть створити приватні компанії для контролю самих себе. Втім автори проєкту наголошують, що у цьому не буде сенсу, оскільки щодо приватного контролю існуватиме ціла низка обмежень.
«Тобто „приватний контроль“ не може заплющити очі на порушення, вчинені замовником (підрядником), оскільки у такому разі він буде притягнутий до відповідальності аж до виведення його з ринку (припинення повноважень зі здійснення містобудівного контролю)», — йдеться в статті.
У разі неусунення замовником порушень, пов’язаних із самочинним будівництвом, договір з «приватним контролем» розривається та замовник не зможе укласти договір з іншим «приватним контролем». Контролером стає місцева рада.
Також законопроєкт не передбачає позбавлення архітекторів авторських прав. Вказаною редакцією передбачається лише, що істотною умовою договору про розроблення проєктної документації на будівництво є визначення порядку внесення змін до проєктної документації на будівництво та визначення осіб, уповноважених на здійснення авторського нагляду.