Ухвалений ВР і направлений на підпис президенту Зеленському законопроєкт про містобудівну реформу не створить передумов для зловживань з боку забудовників і не забирає, а навпаки, розширює повноваження органів місцевої влади. Про це йдеться в матеріалі видання «Фокус», де автор розвінчує ключові міфи довкола проєкту 5655. Документ з великою ймовірністю, буде підписано президентом до кінця року.
Перший міф, як пише автор, полягає в тому, що внаслідок реформи дозвільні процеси стануть ще більш закритими, а весь контроль за процесами отримають забудовники. При цьому громадськість і органи місцевої влади відсторонять від усіх можливих етапів обговорень і ухвалення рішень.
«Реальність же в тому, що максимальна цифровізація дозвільних процесів дасть змогу мати доступ до реєстрів широкому колу людей і організацій», — йдеться в статті.
Всі учасники ринку, регулятори та інші зацікавлені матимуть електронні кабінети на порталі будівельного реєстру. При Міністерстві з метою залучення громадськості до розгляду справ про правопорушення створюється Містобудівна палата. Абсолютна більшість будівельної документації, включаючи проєктну, буде існувати лише в електронному вигляді.
«Завдяки автоматизації низка важливих рішень формуватиметься без жодної участі людини. Адже перевірку відповідності повноти, формату, достовірності даних, порівняння даних із різних інформаційних систем буде здійснювати машина. Тобто, якщо у реєстрах не вистачає необхідних документів, „купити“ право будувати об’єкт в обхід правил буде неможливо. Так само неможливо буде проігнорувати „заборонені“ до забудови об’єкти», — додає автор.
Другий міф стосується обмежень повноважень місцевої влади.
«Сьогодні дозвільна система у більшості випадків монополізована місцевою владою. Це створює „елітні клуби“ забудовників, пов’язаних з мером або міською радою, які в закритому режимі „освоюють“ ділянки під житлову та комерційну забудову. Особливо це помітно у великих містах-мільйонниках. Саме вони переважно виступають проти реформи, тоді як невеликі громади (наприклад ті, що об’єднані у Всеукраїнську асоціацію громад) — реформу навпаки підтримують», — йдеться в матеріалі.
Також у них з’явиться обов’язок здійснення моніторингу забудови (сьогодні це право, незастосуванням якого часто зловживають, закриваючи очі на «потрібні» незаконні забудови).
«Уже сам цей факт доводить неправдивість тверджень про наявність „амністії“ чи скачування відповідальності за самовільне будівництво. Законопроєкт не дає можливості будувати за відсутності оформленого права власності або права користування земельною ділянкою», — говориться в статті.
Третій міф — про те, що нібито забудовники будуть самі контролювати себе через «кишеньковий» приватний контроль.
«Наявність можливості здійснювати контрольні функції над будівельними процесами відповідним чином ліцензованими приватними компаніями — лише на перший погляд є радикальною новацією», — відзначає автор й додає, що приватні нотаріуси, виконавці, експертні і оціночні організації вже давно нікого не дивують.
«Тому поява на ринку сертифікованих, навчених відповідним чином, із застрахованою відповідальністю фахівців лише підвищить ефективність цієї послуги. Тим більше за неналежне виконання повноважень і зловживання передбачена відповідальність — як матеріальна, так і позбавлення права працювати на ринку. Контролювати об’єкти того ж бенефіціарного власника, який заснував контролюючу компанію, напряму заборонено законом», — пояснив він.
До того ж, на думку автора, приватний контроль не замінює державний. Ці структури існуватимуть паралельно. Складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, чи культурної спадщини національного значення залишаються у сфері контролю винятково Державної інспекції архітектури і містобудування.
«Таким чином, більшість основних застережень з боку громадськості та місцевих голів, які не бажають руйнувати свої корупційні довколабудівні монополії можна вважати спростованими. Утім, в Мінрегіонінфраструктури відзначають, що готові до подальших консультацій з експертними колами щодо впровадження норм законопроєкту після його підписання. Зокрема, для більшої обізнаності громадян із нормами та положеннями ухваленого законопроєкту, напередодні Мінвідновлення презентувало портал про містобудівну реформу», — резюмував автор матеріалу.