Після того, як ЗСУ зуміли трохи відкинути противника від передмість Бахмута, туди приїхав Володимир Зеленський. Це був мужній крок справжнього лідера. Ефект від такого візиту важко переоцінити, пише у соцмережах колишній віце-прем'єр росії та економіст Альфред Кох.
Звичайно ж, путін не був ні в якій зоні. Ми за двадцять два роки занадто добре його вивчили і знаємо, який він боягуз. Але по-людськи, порив Пскова зрозумілий: гидко служити такому патрону як путін, коли ось поруч, на твоїх очах, лідер ворожої держави поводиться не так, як цей слимак. Що в такій ситуації залишається робити Пєскову? Тільки й залишається, що заявити: «А мій тато теж так уміє!»
Так, до речі! 105 років тому було створено найогиднішу і найжахливішу організацію за всю історію людства — ЧК. З неї потім виросли всі ці ГПУ-НКВС-КДБ-ФСБ. І їх правонаступництво навіть доводити не треба. Досить сьогодні зайти в будь-який кабінет на Луб'янці: там завжди ви побачите або портрет, або бюстик Дзержинського. З цього приводу виступив путін і закликав усіх активніше ловити шпигунів, диверсантів і зрадників. Я думаю, не треба мати багату уяву, щоб уявити, що буде за цим його закликом: фактично путін дав старт масовим репресіям (якщо ще хтось не зрозумів, що вони вже почалися)".
Завжди важливо розуміти, пише Кох, де перебуває росія за шкалою репресивності режиму і яка жорсткість тієї диктатури, яку вибудував путін.
«У зв'язку з цим у «Фейсбуці» адвокат Максим Ніконов нагадав досить відому історію про суддю Лотара Крейссіга. Бувши суддею, той у 1940 році не тільки виступив проти нацистської програми «евтаназії», заборонивши на своїй «ділянці» психіатричним установам і будинкам для людей похилого віку видавати їхніх підопічних до концтаборів та написавши критичний лист на адресу міністра юстиції, а й ініціював розгляд проти обергрупенфюрера Боулера, відповідального за цю програму.
Після цього міністр юстиції викликав Крейссіга і поклав перед ним як «аргумент» особистий лист Гітлера, на основі якого реалізовувалася програма. Крейссіг відповів: «Слово фюрера не створює права». І продовжив стояти на своєму. І ні, суддю після цього не відправили ні в катівні, ні в концтабір — наслідком такої принциповості тоді стала лише дострокова відставка. Крейссіг дожив до 87 років і помер у 1986 році.
Як це контрастує з нинішнім станом справ у росії! Голова Комітету Ради Федерації з конституційного законодавства і держбудівництва Андрій Клішас зовсім недавно заявив: «Я не розумію, чому вас так цікавить, чи є указ, який припинив дію часткової мобілізації? … Мобілізація як призов громадян на військову службу завершена. Президент поставив у цьому питанні крапку. Сила слова президента — вища за указ…»
Ось і вирішуйте, де зараз росія… Здається мені, що вона вже обігнала гітлерівську Німеччину за ступенем безмежності влади «фюрера»… Утім російські фашисти типу Дугіна саме цього і хотіли. І вони це отримали. Залишається тільки зрозуміти, чи хотіли цього інші росіяни. Утім, цього ми вже ніколи не дізнаємося: «народ — мовчить»…
Це вже не наша біда. Набагато важливіше інше: днями міністр оборони України Резніков заявив під час телемарафону: ««Американський ВПК уже працює. Уже відбулися замовлення, і не тільки в США, а й у Німеччині, Франції, Словаччині, Чехії, Румунії та інших країнах. На наступний рік у мене вже укладено багато контрактів на постачання нам необхідної і зброї, і амуніції до неї. Україна наступного року буде щомісяця отримувати необхідну зброю та амуніцію». Тобто справді пауза в постачанні Україні важкого озброєння викликана не якимись страхами Заходу щодо «ескалації конфлікту», а суто технічними проблемами, пов'язаними з необхідністю запустити військове виробництво. І, ніби підтверджуючи слова Резнікова, CNN повідомив, що вже в наступній партії американської допомоги будуть ЗРК Patriot і високоточні, так звані «розумні» бомби. І чекають цю партію буквально наступного тижня.
Тож Дід Мороз все-таки отримав наші записочки. А інакше й бути не могло! Адже справа наша — права. Ворог буде розбитий. І перемога буде за нами".
Читайте також: «путін більше не альфа-самець, що роз’їжджає без сорочки на коні», — журналіст
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.