Вчительці історії з нині окупованого ворогом Мелітопольського району довелося вибиратися з рідного села пішки по мінному полю — так російські військові та «ДНРівці» помстилися їй за відмову приймати російське громадянство та навчати дітей за програмами окупантів.
Історію пані Людмили розповіли журналісти місцевого ресурсу.
Як виявилося, ранок 24 лютого 2022 року вчительку застав у поїзді — вона їхала з колегою до Святогірська на всеукраїнський психологічний тренінг «Про навички майбутнього», який реалізовувався спільно з ПРООН.
Звідти учасників тренінгу спішно вивезли до Дніпра, де вони вирішили повертатися додому та продовжувати дистанційне навчання дітей.
Літо пройшло у спробах вчителів відстояти майно школи, на яке накинули оком місцеві колаборанти та гауляйтери. Вони, за словами педагога, поводилися з педагогами найжорстокіше.
З 1 вересня Людмила, відмовившись від роботи на окупантів, продовжувала підпільно вести уроки для дітей у дистанційному форматі за українською програмою. А на початку листопада в її будинок рано-вранці постукали. На порозі стояла одна людина у військовій формі та балаклаві — співробітник ФСБ, та шестеро з автоматами. Під час обшуку окупанти шукали «нацистську» літературу та символіку, зброю, а потім «постановили» виселити.
Через 2 тижні цю постанову почали виконувати — о 5-й ранку зайшли в будинок і наказали взяти лише документи, телефон і маленьку сумку.
«Дорогою спочатку грубо зі мною розмовляли. Говорили: „Чого тобі не вистачало? Працювала б на нас і жила б удома“. Один ФСБшник почав вести бесіди про зародження християнства і проводив паралелі, мовляв, воно було жорстоким. Я попросила не порівнювати. Їм дуже хотілося виправдати ті події, які зараз відбуваються в Україні. Вони якісь факти намагалися привести та шукали виправдання своїм вчинкам. Мені навіть здалося, що вони почувалися ніяково», — розповіла педагог.
У районі АЗС у Василівці на КПП вчительку з однією сумкою в руках висадили, завели до приміщення, зняли відбитки пальців та змусили написати заяву про те, що вона відмовляється приймати російське громадянство та не брала участі в референдумі. Після цього жінку «відпустили», наказавши не стріляти, мовляв, і так мінним полем далеко не дійде.
Проте доля виявилася милостивою — жінка змогла дійти до розбитого мосту у Кам'янському, де її підібрали двоє чоловіків на ВАЗі та довезли до так званої дороги життя — на Запоріжжя.
Наразі вчитель історії намагається відволіктися від пережитого жаху, з головою занурившись у роботу за грантовим проектом і найбільше мріє знову увійти до класу, де за партами сидітимуть діти.
Нагадаємо, раніше в Міністерстві освіти України заявили, що українській владі відомі прізвища майже всіх педагогів, які пішли на співпрацю з росіянами, тому кожен колаборант відповідатиме перед законом.