Шоу-бізнес

«Росія — країна під знесення»: Олексій Суханов про колишніх співвітчизників та новий проєкт

12:20 — 24 січня 2023 eye 2342

У Києві стартували зйомки ток-шоу відомого українського ведучого Олексія Суханова «Говорить вся країна» («1+1»). Після піврічного мовчання Олексій знову розбиратиметься в історіях людей, докопуючись до істини. За словами ведучого, зараз головне — робити те, що ти вмієш найкраще, наближаючи перемогу. Відомо, що Суханов звільнився з російського телеканалу та переїхав в Україну з росії у 2014 році, після того як рф анексувала Крим і окупувала Донбас. З того моменту Олексій не хоче мати нічого спільного з країною, яка розпочала війну.

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» Олексій Суханов розповів, чи спілкується з родичами з росії, в чому причина їхньої ненависті до України та яке майбутнє чекає на країну-агресора.

«Ніколи не пробачу й не забуду того, що робить росія»

— Олексію, вас можна привітати з прем'єрою?

— Так, старт проєкту «Говорить вся країна» важливий для мене та всієї команди. Зараз час, коли кожен має бути цілковито зібраним і робити все, що від нього залежить. Я розумів, що хочу робити проєкт для людей та про них. Глядачі чекали, і ми не могли залишити їх без уваги та підтримки. Адже це не просто збирання історій, а досвід, це точка опори та надійне плече у такий непростий час. Зрозуміло, що все наше життя за цей рік круто змінилось і новий проєкт не буде калькою. Та й ніхто цього не хоче. Усі зміни будуть зовні та внутрішньо. Єдине залишиться константою — історії героїв у центрі проєкту.

— За пів року, коли не виходив проєкт, ви не думали про те, щоби попрощатися з телебаченням?

— У мене була відповідальність перед командою, і зробити такий крок не міг. Проєкт «Говорить вся країна» — командна робота. Я ведучий цього проєкту і не міг просто так залишити та піти. Може, мені цього й хотілося — відпочити, отримати трохи спокою, але дозволити цього я не міг!

Нині всі втомилися, але ми не можемо розслаблятися. Як не можуть собі дозволити це ті, хто на фронті боронить нашу країну. А ось що буде після нашої перемоги… подивимося.

— Що за цей час пішло для вас безповоротно?

— Безповоротно пішов період життя, який був по той бік кордону. І ті, хто був з того боку, теж пішли. Зараз мої найдорожчі люди, моє життя та моє майбутнє в Україні та Києві. Маю український паспорт. Країна довірила мені бути своїм громадянином, що я дуже ціную, намагаюся багато працювати на благо суспільства. Адже цінність насправді не в родинних зв'язках. Людьми ми залишаємося, якщо поділяємо систему цінностей та відповідаємо їй! Вона — ця система цінностей — фундамент всього! Тільки завдяки їй людина може залишатися адекватною, чесною, принциповою. Чинник «споріднених зв'язків» у цьому сенсі якраз перешкода цьому, маніпулятивний фактор, штучність на кордоні з заміною «понять»! Я волію залишатися людиною, а не «грати в команді сім'ї», якою б вона не була! Тим більше, коли погляди родичів ніяк не збігаються з моїми! Думаю, що навіть у Юрмалі, де я маю квартиру, мені буде не комфортно: там досить багато росіян. А це тепер стало для мене непереборним бар'єром. Просто на рівні фізіології! Я ніколи не пробачу й не забуду те, що робить росія. Для мене піти на якийсь діалог із тією стороною — зрадити пам'ять тих, кого з нами вже немає. Тому я викреслив росію для себе назавжди.

З росією мене більше ніколи нічого не пов'язуватиме. Не залишилося нікого від того життя. Ми перестали спілкуватися і з родичами. У мене просто нема бажання. Адже цінність не в родинних зв'язках. А порожні балачки про братній народ — повна фігня!

— У тому, іншому житті, був момент, коли й ви були частиною пропагандистського потоку. Імперські апетити росії тоді вже були зрозумілі?

— Моє рішення у 2014 році закінчити з тією роботою та переїхати до України якраз і було пов'язане з відсутністю надії на одужання країни. Якби я не втрачав надію, напевно, продовжував би працювати та просувати свою точку зору. Але я й думати не міг, що це зросте у таку трагедію, як знищення українського народу! Країна, яка перемогла, як вона говорила, фашизм, сама перетворилася на виродків, які нищать людей лише тому, що вони українці! Я втратив надію на одужання росії після того, як був анексований Крим і відбулося вторгнення на схід України.

«Росію від самого початку було побудовано на „гнилих“ дошках. Вся її історія — процес абсолютного гниття»

— Саме пропаганда вклала у голови росіян викривлене поняття реальності?

— Авжеж! Там у головах блукаючий вірус імперськості, снобізму! А їм ще додатково до цього довгі роки вливали у вуха відра помиїв. Зрозуміло, що їхні вуха вже «просочилися» цим смородом. Ба більше, вони вже ніколи цього не позбудуться. Якщо люди не усвідомлять, що вони хворі, не приймуть це, то ніколи й не одужають та йтимуть на нове й нове коло. Тому що, тільки усвідомивши, вони матимуть можливість стати іншою країною.

— Вважаєте, це можливо?

— Думаю, ні. Росія від самого початку була побудована на «гнилих» дошках. Вся її історія — процес абсолютного гниття. Вона вперто не відпрацьовувала свої помилки на етапі історичного розвитку та «про…ла» всі можливості. Просто всі! Я називаю росію країною «під знесення». У такому вигляді вона існувати не може та не повинна. Все-таки наша земна куля — це гуртожиток. В якому треба враховувати правила. А якщо росія їх не розуміє, її треба усунути.

— У чому причина їхньої ненависті до українців?

— Це синдром великодержавності, який є сусідом «брудної п'ятої точки». 90 відсотків країни ходять на «дірку», багато хто використовує унітаз як вазу і при цьому говорить про великодержавність. Нехай спочатку п'яті точки навчаться підмивати! Втім, не думаю, що навіть це врятує…

— Ви вже навчилися жити без світла, води?

— А що робити? Така ситуація. Але мене це зовсім не лякає. До того ж я зробив запаси. Я і з Києва з початку повномасштабного вторгнення практично не виїжджав. Двічі був у коротких відрядженнях Україною. А про те, щоб поїхати відпочити до Юрмали, навіть не думав! Який може бути відпочинок? Зараз, гадаю, це абсолютно неприпустимо. Спочатку переможемо.

— Скоріше б…

— Дуже сподіваюся, що 2023 рік стане роком нашої перемоги. Я слухаю та довіряю лише Буданову. Вірю, що й Крим повернемо. Тільки помиємо після росіян і потім туди поїдемо. А ось у росії моєї ноги більше не буде. Звичайно, і в мене буває таке, що охоплює спустошення, втома, депресія. Але я знаю, що треба підтримувати себе та інших. А головне — Україна переможе. І в цьому немає сумнівів! Тільки серце болить, бо розумію, яка ціна за це сплачується. І цей біль нас ще довго не відпускатиме…

Нагадаємо, що Олексій Суханов ще на початку повномасштабного вторгнення різко висловився про рф, сказавши: «Прошу ніколи не говорити, що я був громадянином росії».