Без донорських вливань український бюджет не витримав би негараздів війни. Податків не вистачає ні на що, крім армії. Та й на армію їх не вистачає теж. Але ситуацію рятують самі українці, що, за даними Нацбанку, з початку масованого вторгнення росіян пожертвували на армію 22,3 мільярди гривень (близько півмільярда доларів). Ще майже мільярд було зібрано на гуманітарну допомогу.
Один мільйон доларів із цих пʼятисот — на рахунку начальника Генштабу ЗСУ Валерія Залужного. Ці гроші він отримав у спадок від американця українського походження Григорія Степанця, повідомляє The New York Times.
Пресслужба ЗСУ підтвердила «УП» інформацію американського видання: «Генерал Залужний спрямував ці гроші у повному обсязі на спецрахунок Національного банку України для збору коштів на потреби армії, що підтверджено SWIFT-повідомленням банку від 5 січня 2023 року». І надала коменетар очільника Генштабу: «Я все своє життя віддав Збройним Силам. І не мав жодного сумніву, що повинен робити зі спадком. Остання воля пана Григорія, очевидно, полягала в тому, щоб підтримати в моїй особі українське військо. Вдячний всім, хто допомагає Збройним Силам України. І вдячний своїй родині за розуміння».
Григорій Степанець — уродженець Вінничини. У 1941 році трирічний Григорій з матірʼю були евакуйовані на Урал. Батько ж хлопця загинув у жовтні того ж року в боях з німцями. По війні сімʼя повернулася до Вінниці, де жила досить нужденно. Допомагав їм дядько, що повернувся з війни без ноги, але отримував додатковий військовий пайок.
Незважаючи на труднощі, хлопець з відзнакою закінчив школу та 1956 року вступив до Московського державного університету імені М.В. Ломоносова, де отримав дипломи з математики та хімії, а пізніше захистив кандидатську дисертацію з фізичної хімії. Також показав схильність до вивчення мов — вільно володів українською, російською, німецькою, італійською та англійською.
Карʼєра молодого науковця не склалася через його волелюбність — він був звільнений з московського Інституту прикладної геофізики за те, що підписав листа на підтримку дисидентів. Надалі не міг працювати за фахом через переслідування КДБ. Довго не міг отримати виїзну візу, щоби емігрувати. Вдалося це лише 1989 року, коли Григорій Степанець емігрував до США, де осів у Редмонді (штат Вашінгтон), відомому, як домівка Microsoft — саме у ць компанію Григорій і влаштувався на роботу. Ним, спільно з колегою, був запатентований спосіб декодування даних змінної довжини, який активно використовувався компанією.
Помер Григорій Степанець, зʼясували «ФАКТИ», у 84-річному віці 24 жовтня минулого року. 15 листопада був оголошений його заповіт — одним із спадкоємців пан Степанець вказав генерала Валерія Залужного. Причому, це був не єдиний мільйон, що покійний передав Україні. Так, написав у Фейсбук Борислав Береза, по два мільйони доларів він лишив львівському Українському католицькому університету та Києво-Могилянській академії. І — мільйон передав ЦАХАЛу — армії Ізраїлю.
Що ж до України, то найактивніше, за даними НБУ та NYT, бізнес та приватні особи жертвують фонду «Повернись живим», що зібрав 5,3 мільярди гривень (132 мільйони доларів). За ними — фонд Сергія Притули, на рахунку якого 3,5 мільярди гривень (87 мільйонів доларів).
Та насправді суми, наведені NYT, суттєво занижені. Бо навряд чи НБУ враховує індивідуальну волонтерську роботу та зусилля невеличких груп з допомоги армії, що з перших днів війни фактично займалися контрабандою, аби швидше забезпечити бійців необхідним. А також — кошти, що витрачають на допомогу українським військовикам їх рідні й близькі. Та й самі бійці велику частину заробітку витрачають за закупівлю необхідного їм спорядження, що теж би потрібно вважати пожертвами на армію.
Також читайте у «ФАКТАХ»: «Найжахливіше, коли знаходиш у підвалах людей із дітьми»: шокуюча розповідь волонтера з Луганщини