Бахмут, який під час запеклих боїв вже вдруге відвідав з концертами для військовиків Святослав Вакарчук, серед інших з вересня захищає батальйон «Свобода». Його бійці-добровольці з перших днів масованого вторгнення протистояли росіянам під Вишгородом та Броварами, обороняли та потім звільняли Київщину. У квітні в складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії їх перекинули на схід: Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Із серпня свободівці — в Бахмутському районі та Бахмуті. У лавах батальйону — лейтенант Андрій Іллєнко, народний депутат України VII та VIII скликань. У перервах між боями він встигає іноді постити короткі повідомлення в соцмережах.
«Моліться за українського піхотинця під Бахмутом, — пише Андрій Іллєнко. — Зовсім молодого хлопця, дорослого мужика чи майже діда. Зеки, професійні вагнера і руzzкіє дєсантнікі штурмують його 5−7 разів на добу. Контактні бої на коротких дистанціях весь час. Навколо нього вже немає жодного деревця чи навіть кущика, бо все давно знесено до пня вогнем артилерії. Український піхотинець тримається на козацькій впертості.
Тримається, бо знає, за що стоїть. І хто за його спиною. Український піхотинець мовчазний, не розповідає воєнних байок і просто знищує ворога. Пів року ворог кидає всі сили на прорив фронту під Бахмутом. Пів року ворогу цього не вдається. Моліться за українського піхотинця".
Читайте також: «Ми їх повбиваємо!»: військкор Тетяна Наконечна про зйомки під Бахмутом
«Не треба чіплятися за минуле життя. Його вже нема і не буде. Це втомлює. Минуле треба відпустити. Так вже ніколи не буде. Наше життя зараз — війна. Після перемоги буде інше життя, з іншими здобутками і проблемами. Але за нього треба боротись. Від усіх нас і від кожного окремо потрібне надзусилля. Просто зусиль не вистачить. Тільки повне напруження всіх сил. Єдиний спосіб відволіктись від жаху і допомогти собі — робити з усіх сил те, що можеш для перемоги. Війна — це теж робота. Робота рятує, бездіяльність затягує на емоційне дно.
Це все надовго. Ніякого швидкого вирішення нема. Це вогненний марафон. Треба просто іти через цей вогонь і не зупинятися. Один день — один крок. Не думати про строки й не встановлювати їх собі. Смерті наших братів і сестер — це заповіт і наказ нам не опускати руки і не зробити їхні смерті даремними. Перемога — це вже не лише для нашого життя. Це і заради них. В першу чергу заради них. Попереду ще багато крові, поту і сліз. І прекрасне нове життя після перемоги".
«Битва під Бахмутом — це Перша світова, тільки з дронами і значно точнішою артилерією. Якісна робота дронів — це один з основних елементів успіху. Для того щоб зберегти наші дрони і бачити більше, наша аеророзвідка зараз дуже потребує активних антен до дронів Alientech. Хто має змогу допомогти — будемо вдячні за кожен внесок».
Допомогти батальону можна за посиланням.
Читайте також: «Росіяни не рахують людей. Це якесь шалене стадо»: воєнкор Юлія Кирієнко про бої під Бахмутом